Європейський Союз готується до власних переговорів з Росією щодо миру в Україні, поки зусилля США зайшли в “глухий кут”. Кремль хотів би бачити давнього друга Герхарда Шредера в ролі посередника з Європою, але чи погодиться на це ЄС?
Основне:
- Позиція ЄС: Європа прагне долучитися до мирних переговорів з Росією, але не як нейтральний посередник, а як сторона, що підтримує Україну.
- Кандидатура Шредера: Путін запропонував екс-канцлера Німеччини на роль переговорника. Київ і Брюссель категорично проти, адже він є давнім лобістом РФ.
- Реальний кандидат: Потенційно, переговорником міг би стати чинний президент Німеччини, але для цього потрібно погодження всіх лідерів ЄС.
Європейський Союз має “потенціал” для переговорів з російським диктатором Володимиром Путіним, заявив голова Європейської ради Антоніу Кошта в кінці минулого тижня виданню Financial Times. За його словами, саме український президент Володимир Зеленський пропонував лідерам ЄС “бути готовими зробити позитивний внесок у переговори”.
“Я спілкуюся з 27 національними лідерами (ЄС – ред.), щоб знайти найкращий спосіб організуватися і визначити, що нам потрібно ефективно обговорити з Росією, коли настане відповідний момент”, – зазначав Кошта.
На ці повідомлення миттєво відреагували в Росії. Представник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Москва “відкрита до діалогу” з Європою, але не буде його ініціатором. А згодом заяву зробив і сам Путін.
“Для мене особисто краще колишній канцлер Німеччини пан Шредер”, – сказав Путін, але додав, що готовий говорити з будь-яким політиком, який “не наговорив всякого” про РФ.
Хто такий Герхард Шредер
Шредер – колишній канцлер Німеччини, який після завершення політичної кар’єри став одним з найвпливовіших європейських лобістів режиму Володимира Путіна та російського енергетичного бізнесу.
Шлях до влади та політика в Німеччині
Свою кар’єру Шредер розпочав у рядах Соціал-демократичної партії Німеччини, де з часом змінив свої погляди з радикально лівих на помірковані та лояльні до великого бізнесу.
У 1998 році він здобув історичну перемогу на виборах, ставши канцлером і завершивши 16-річну епоху правління Гельмута Коля. Під час свого керівництва Шредер запам’ятався непопулярними рішеннями: він запровадив жорсткі економічні реформи, які передбачали скорочення соціальних виплат і пенсій.
Це викликало невдоволення німців і розкол у його власній партії. Утриматися на посаді в 2002 році йому допоміг категоричний відмови підтримати вторгнення США в Ірак.
Проте в 2005 році, втрачаючи підтримку населення, Шредер ініціював дострокові вибори. Його партія з мінімальним відривом програла політичній силі Ангели Меркель, після чого він оголосив про завершення політичної кар’єри.
Робота на “Газпром” і дружба з Путіним
Відразу після відставки з посади канцлера Шредер почав відкрито, і за великі гроші, лобіювати інтереси Росії.
Він очолював консорціум зі спорудження першого газопроводу “Північний потік” (де його зарплата сягала 250 тисяч євро на місяць), а в 2016 році став головою ради директорів компанії-оператора “Північного потоку-2”.
Фото: Герхард Шредер і Володимир Путін (Getty Images)
Колишній канцлер постійно просував російські наративи щодо України. Він публічно заявляв, що Крим назавжди залишиться російським, вимагав зняти з РФ санкції та наполягав на “федералізації” України.
Через відверту пропутінську позицію навіть після початку повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році, німецький парламент покарав свого колишнього лідера. Бундестаг закрив офіс Шредера і позбавив його частини державних привілеїв, залишивши лише пенсію та особисту охорону.
Чому Путін обрав Шредера і як до цього ставляться Україна та ЄС
І Україна, і ЄС негативно сприйняли кандидатуру Шредера на роль переговорника з РФ.
“Ми таку кандидатуру однозначно не підтримуємо”, – заявив сьогодні голова МЗС України Андрій Сибіга, додавши, що в Європі є багато інших “гідних лідерів”, які можуть виконувати цю функцію.
Поганою кандидатурою Шредера вважає і голова європейської дипломатії Кая Каллас. За її словами, Шредер буде людиною, яка сидітиме одразу по обидва боки столу переговорів.
“Я вважаю, що Герхард Шредер був лобістом, високопоставленим лобістом російських державних компаній. Тому зрозуміло, чому Путін хоче, щоб це було саме це обличчя”, – підкреслила вона.
Фото: Європа та Україна не хочуть бачити Шредера в ролі переговорника (Getty Images)
Пропозиція Путіна щодо Шредера в якості переговорника була, швидше за все, тролінгом, вважає політолог Володимир Фесенко. Ймовірно, щоб нав’язати європейцям власні правила, пояснив він у коментарі РБК-Україна.
“Хочете зі мною вести переговори? Ось нехай буде такий переговорник, як Шредер. А якщо ні, то, можливо, і переговорів не буде взагалі. Тобто або переговори за моїми правилами, або переговорів не буде. Я поки сприймаю це, скоріше, як тролінг”, – сказав Фесенко.
Однак, як зазначив політолог, цим заявленням Путін дав формальний привід європейцям зацепитися за тему і домовитися про участь у мирних переговорах. Але відкритим залишається питання про формат цих переговорів.
“Це приєднання європейців до тристороннього формату? Це одна річ, більш серйозна. Або це окремі переговори між європейцями та Росією? Такі паралельні переговори. Це інша справа. І це, на мій погляд, не зовсім правильний варіант. Але Путін може просувати саме це. Йому вигідніше, щоб окремо домовлятися з нами і з американцями, і окремо з європейцями”, – пояснив він РБК-Україна.
Участь Європи в переговорах з РФ
Європа не прагне замінити США в мирних зусиллях щодо України та РФ, підкреслив у розмові з РБК-Україна Фесенко. Європейці не хочуть бути посередниками, як американська адміністрація під керівництвом Дональда Трампа.
“Європейці ніколи не приховували, що вони на українській стороні. Ось американці при Трампі, вони змінили свою позицію. Вони обрали роль посередника. Європейці – ні. Вони хочуть брати участь у переговорах як сторона протистояння з Росією, а не як посередник”, – сказав політолог.
Прагнення Європи стати частиною переговорного процесу, за його словами, не нове. Вони вже тривалий час супроводжують ці дискусії і опосередковано беруть участь в ініціативах США. Київ також регулярно узгоджує з європейцями спільну позицію перед черговими раундами дипломатичних зустрічей з Вашингтоном.
“В цьому сенсі європейці завжди поруч з переговорами, але росіяни були категорично проти. Так і американці також не дуже хотіли, щоб європейці з’явилися за столом переговорів”, – додав він.
Однак, як пояснив Фесенко, є два фактори, які поки заважають Європі сісти за стіл переговорів. По-перше, європейці не можуть домовитися, хто ж буде представляти їхні інтереси. По-друге, як дотиснути і росіян, і американців, щоб Європу взяли в переговори.
“Зараз є шанс все ж визначитися і, скажімо так, спробувати все ж увійти в переговорний процес. А от наскільки це вдасться, будемо бачити. Я думаю, що це питання буде вирішуватися в найближчі тижні. Я думаю, що тема буде обговорюватися, зокрема, на зустрічі міністрів закордонних справ ЄС сьогодні в Брюсселі”, – зазначив політолог.
Хто насправді може представляти Європу?
Очевидно, що ні Європа, ні Україна не приймуть Шредера як посередника. Але ця роль може перейти до іншого німецького політика.
Мова йде про Франка-Вальтера Штайнмайера – чинного президента Німеччини. За інформацією німецького видання Der Spiegel, його кандидатуру на роль переговорника з РФ обговорюють у німецькій правлячій коаліції. Очікується, що це питання стане темою внутрішніх обговорень найближчим часом.
Фото: Франк-Вальтер Штайнмайер, президент Німеччини (Getty Images)
Для Штайнмайера це був би не перший досвід переговорів між Україною та Росією. Ще в 2015 році, перебуваючи на посаді глави МЗС Німеччини, він запропонував свій план виконання “Мінських угод”. План передбачав місцеві вибори на окупованому Донбасі та надання захопленим Росією територіям “особливого статусу”. Цей план увійшов в історію як “формула Штайнмайера”.
Переломним моментом для Штайнмайера стала поїздка в Україну восени 2022 року. Тоді під час візиту на деокуповану Чернігівщину німецькому президенту довелося ховатися в підвалі від загрози ударів РФ. Відчувши війну на власному досвіді, він кардинально змінив риторику: різко засудив агресію РФ і заявив, що перемир’я не повинно стати виправданням для крадіжки українських земель.
На думку Фесенка, кандидатура Штайнмайера на роль переговорника виглядає цілком реальною. Але останнє слово в цьому питанні буде не за Берліном, а за спільним рішенням усіх європейських лідерів.
Між тим у Кремлі зазначають, що Європа ще офіційно не відреагувала на кандидатуру Шредера. Проте Путін задоволений тим, що ця ідея вже спровокувала бурхливі дискусії.