Нещодавно оприлюднені документи Міністерства юстиції США у справі Джеффрі Епштейна свідчать про те, що засуджений американський фінансист і злочинець у сфері сексуальних правопорушень протягом тривалого часу прагнув зустрітися з президентом Росії Владіміром Путіним. Для цього він намагався залучити посередників з Європи, проте наразі немає підтверджень, що така зустріч відбулася.
Ім’я Путіна згадується в документах більше тисячі разів, зазначає Sky News. Водночас журналісти підкреслюють, що це саме по собі не є доказом будь-яких правопорушень чи особистих контактів.
Перша згадка про російського лідера датується вереснем 2011 року, коли Путін обіймав посаду прем’єр-міністра. Один з анонімних контактів Епштейна писав про нібито заплановану зустріч наприкінці того місяця, проте невідомо, чи вона відбулася.
Після повернення Путіна на пост президента у 2012 році Епштейн неодноразово намагався встановити контакт через колишнього прем’єра Норвегії Торбйорна Ягланда. Тоді політик очолював Раду Європи. У травні 2013 року Епштейн писав Ягланду, що знає про його заплановану зустріч із Путіним і пропонував себе як особу, яка має “рішення” для залучення західних інвестицій до Росії. Він також просив допомогти в організації окремої зустрічі в червні того ж року.
Проте, схоже, цього так і не сталося. Після того, як Епштейн наполегливо просив Ягланда прослідкувати за цим питанням у команді Путіна, він скаржився, що не отримав жодної відповіді.
У липні 2015 року Епштейн писав Ягланду: “Я все ще хотів би зустрітися з Путіним і обговорити економіку, я був би дуже вдячний за вашу допомогу”.
Ці спроби досягти зустрічі повторювалися також у 2016, 2017, і востаннє в червні 2018 року.
На запит Sky News у Кремлі відповіли, що не отримували від Епштейна пропозицій щодо зустрічі з Путіним. Водночас журналісти зазначають, що російські державні медіа практично не висвітлюють цю історію, натомість зосереджують увагу на інших фігурантах матеріалів, серед яких колишній президент США Білл Клінтон, британський політик Пітер Мандельсон та кронпринцеса Норвегії Метте-Маріт.
“Таким чином, навіть попри відсутність доказів або натяків на те, що Путін коли-небудь зустрічався з Епштейном, його згадка в документах все ще не є тим, що Москва прагне висвітлювати”, — підсумували у Sky News.
Нагадаємо, міжнародний кримінальний суд у березні 2023 року видав ордер на арешт Путіна, звинувативши його у воєнних злочинах, пов’язаних із депортацією українських дітей з окупованих територій. Москва заперечує ці звинувачення та заявляє, що не визнає юрисдикцію МКС.
“Іноді тінь минулого накриває майбутнє так, що її вже не можна змахнути”. Сотні сторінок у справі Епштейна спливають у найнезручніший для Трампа час — коли його підтримка серед республіканців починає знижуватися.
Завідувачка програми славістики в Університеті Вашингтона та Лі в штаті Вірджинія (США) Анна Бродські-Кроткіна в статті “Коли президентові США стає страшно: Трамп і тінь Епштейна” демонструє, як скандали десятирічної давності знову виходять на поверхню й чому минуле може вдарити по виборчій кампанії сильніше, ніж будь-який суперник.