Державне бюро розслідувань надіслало виконавчій директорці Центру протидії корупції Дар’ї Каленюк лист із вимогами пояснити зміст статті «Генпрокурор Кравченко та директор ДБР Сухачов мають залишити посади на тлі перестановок Зеленського» від 19 січня, яка була опублікована на сайті «Української правди», та при цьому пригрозило кримінальною відповідальністю за розголошення змісту самого листа.
Як зазначили в ЦПК, реакція ДБР на матеріал Дар’ї Каленюк була майже миттєвою – лист від старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління ДБР Сергія Згіблова прийшов відразу ж 20 січня. Там вказано, що ДБР начебто «розслідує факти, наведені у статті», зокрема події щодо атаки на Національне антикорупційне бюро та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру і причетність службових осіб до цього. При цьому слідчий зазначив, що отримання такого запиту є таємницею слідства і розголошення факту про його надходження потягне за собою кримінальну відповідальність.
Як вказала Дар’я Каленюк у Facebook, в запиті слідчий хотів дізнатись:
- чи дійсно вона написала статтю;
- чому вона вважає, що Сухачов мав особистий інтерес в атаках на НАБУ;
- чому вона вважає, що були атаки від ДБР на НАБУ;
- які у неї є докази, що хтось із угруповань Міндіча впливав на ДБР.
«Тобто слідчий Сухачова, аби отримати свої відповіді, мав би розслідувати Сухачова. То хай в Сухачова і запитує ці прекрасні питання. Або шле мені повістку на допит і допитує. Або просто прочитає мою статтю на Українська правда. Або просто прослухає опубліковані плівки НАБУ в рамках операції МІДАС», – прокоментувала зміст запиту активістка та додала, що вирішила оприлюднити цей «секретний лист ДБР».
В Центрі протидії корупції вказали на основні нестиковки щодо запиту:
- якби ДБР справді розслідувало діяльність свого директора Олексія Сухачова, то цим би мало займатись Управління внутрішнього контролю, а лист надійшов від Головного слідчого управління ДБР;
- зміст питань виглядає як збір доказів для майбутнього позову проти Дарʼї Каленюк;
- надходження такого листа суперечить процесуальним діям під час кримінального провадження. Згідно КПК слідчий мав викликати Каленюк як свідка на допит.
«ЦПК вважає, що такі дії є використанням державного ресурсу в приватних цілях керівника відомства. Адже справжня мета надісланого листа – зібрати фактаж для приватного позову директора ДБР Олексія Сухачова проти Дарʼї Каленюк або ЦПК, наприклад, про захист його честі та гідності», – заявили в організації.
В Центрі протидії корупції також зазначили, що в директора ДБР Олексія Сухачова можуть бути особисті мотиви гальмувати розслідування справи «Мідас» про масштабну корупцію в енергетиці. Так, у 2019-2022 роках дружина Олексія Сухачова Ірина Сухачова працювала в юридичному управлінні НАЕК «Енергоатом», саме коли компанією керував ексміністр Герман Галущенко. Також за даними ЗМІ та публічними заявами, Галущенко та Сухачов є кумами.
Нагадаємо, за інформацією НАБУ та САП, озвученими в суді, фігурант корупційної справи «Мідас» Ігор Миронюк, який займався легалізацією коштів злочинної організації, та колишній виконавчий директор «Енергоатома» Дмитро Басов обговорювали залучення до схеми з розкрадань в енергетиці працівників ДБР. Також на записах НАБУ згадується особа на ім’я «Льоша» на «вокзалі». Низка аналітиків припустили, що мова йде про Олексія Сухачова, а «вокзал» – ДБР, через його територіальне розміщення.
На засіданні ТСК в ДБР підтвердили, що фігуранти справи «Мідас» дійсно відвідували будівлю Державного бюро розслідувань. Водночас зазначили, що «зустріч проходила у фойє» і не була запротокольована.
У ДБР неодноразово заявляли, що начебто проводять внутрішнє розслідування щодо можливої причетності співробітників до корупційної справи, однак на засіданні ТСК визнали, що безпосередньо очільника ДБР Олексія Сухачова не допитували, і взагалі цим «розслідуванням» займається відділ, який безпосередньо підпорядковується керівнику бюро.