Та Івашків наголошує, що у Сил оборони є якісні механізми, які дозволять обирати ефективні БпЛА.
У листопадовому дослідженні НАЗК “Корупційні ризики під час здійснення закупівель БпЛА та РЕБ для ЗСУ” сказано, що за формування вимог до тактико-технічних характеристик дронів та обґрунтування потреб відповідає безпосередньо Генштаб, який не підтримує належного зворотного зв’язку з бойовими підрозділами. Як наслідок, закуповується малоефективна техніка, “яка виявляється застарілою до моменту її постачання”.
В.о. керівника управління формування політики доброчесності у сфері безпеки та оборони в НАЗК Марта Івашків під час інтерв’ю NV зауважила, що незрозуміло, чим саме керується ГШ, коли формує пропозиції, які потім надходять Агенції оборонних закупівель.
“В нашому дослідженні ми використовували дані, які отримали, зокрема, від благодійного фонду «Спільнота Стерненка», який проводив опитування у бойових підрозділах щодо якості, ціни та інших показників наданих їм державою безпілотних систем. І військові говорили, що частина дронів неефективні”, — розповідає спікерка, закликаючи враховувати в тому числі суб’єктивізм, адже те, що підходить одному підрозділу, може не підходити іншому.
Проте у Сил оборони є достатньо якісних механізмів, які дозволяють оцінювати реальну ефективність озброєння. Мова йде про систему ситуаційної обізнаності “Дельта” та маркетплейс DOT-Chain Defence (екосистема, яка об’єднує верифікованих постачальників, військових та агенцію закупівель в єдину цифрову модель — ред.). Також оцінку можна провести на основі даних з системи е-балів.
Також Івашків розповіла, що через можливість ухвалювати рішення “на власний розсуд” немає чітких критеріїв формування переліку потреб військових частин, який Центральне управління оборонних ресурсів ГШ та Головне управління логістики відправляють Агенції оборонних закупівель. Це впливає на прозорість та передбачуваність закупівель.