Ігнорування українських виборців за кордоном та заяви окремих осіб про начебто відсутність права на голос в тих чи інших категорій громадян підриває легітимність самого процесу виборів та порушує права громадян України, в також розколює суспільство, заявила голова правління Громадянської мережі «ОПОРА» Ольга Айвазовська після засідання робочої групи щодо напрацювання законодавчих рамок щодо проведення повоєнних виборів.
«Якщо надавати право голосу виборцям за рівнем страждань під обстрілами та внеску в захист інтересів держави та суспільства, то мешканцям Херсону, Харкова, Запоріжжя, Одеси та Сум сьогодні потрібно роздати по три голоси, а Ужгороду надати пів, так як вони не достатньо уражені наслідками війни. Це людино ненависна логіка і її варто позбутись на старті та не провокувати розкол по цій лінії», – написала вона у Facebook.
Експертка зазначила, що є чимало прикладів, коли українці за кордоном роблять для своєї країни значно більше, ніж ті, хто залишився вдома.
Також неприйнятною вона назвала логіку позбавлення права голосу українців за кордоном, бо серед них є чоловіки-ухилянти, які свідомо залишили країну. Айвазовська заявила, що тоді в максимально ідеальній парадигмі військовим потрібно дати більше голосів, ніж цивільним, а чоловіків, які ухиляються від служби в Україні, позбавити виборчого права.
«Якщо вже розвивати тему, як підняти явку в Україні для більшої легітимності процесу, то точно ж не створенням якихось стимулів для чоловіків, які не виходять з дому. Військові мають бути захищені в реалізації їх активного та пасивного виборчого права, а жінки з дітьми не нести покарання через втечу від війни, або недобросовісних чоловіків, які є як тут, так і там», – наголосила фахівець із права.
Айвазовська підкреслила, що держава також не має права ігнорувати і іншу проблему голосування українців за кордоном – недостатню кількість виборчих дільниць, які зазвичай відкривають у посольствах.
«Це буде свідома протидія. Більше того, саме так можна створити не лише розколи та суспільну напругу, а і спокусу фальсифікацій результатів виборів та низьку явку, яка знизить легітимність. Держава не може звужувати вже наявні права, а от бездіяльність та чотири дільниці на 500 000+ виборців буде свідомою бездіяльністю», – вказала голова «ОПОРИ».
Дуже слабким проти права на голос громадянам в ЄС вона назвала і аргумент що тоді доведеться надати право голосу і громадянам України в Росії.
«Може хтось мені нагадає, скільки було відкрито на території РФ дільниць у 2019 році та яка там була явка? Ніяка і не було, бо там вже тоді не було голосування, а війна почалась у 2014 році. Було відкрито декілька додаткових дільниць у Грузії, Казахстані та Фінляндії», – аргументувала Айвазовська.
У Центральній виборчій комісії України вже попередили, що у нинішніх умовах проведення голосування в Україні практично нереальне та може створити серйозні ризики для легітимності влади. Там вказали, що наразі функціональними є лише 75% дільниць, а майже мільйон українських військових перебувають на фронті без можливості віддати свій голос.
Чи можна провести вибори після війни швидко — й не зламати демократії? Хто і як має визначати правила гри? Чи допустимі «особливі рішення» — й де їхня конституційна межа? Чи може безпека стати виправданням для обмеження конкуренції та свободи слова? Про це ксзаступник голови ЦВК Андрій Магера пише у статті «Після війни: які виклики стоять перед виборами і як їх подолати».