Декілька представників країн “Коаліції охочих” у приватних бесідах визнають, що наміри щодо розгортання миротворчих або стримувальних військ на українській території можуть бути залежними від позиції російського лідера Владіміра Путіна.
Про це повідомляє The Telegraph, посилаючись на джерела серед дипломатичних та військових кіл. Співрозмовники застерігають, що англо-французький план щодо дотримання будь-якого перемир’я може бути зірваний за примхою Кремля.
Джерела вказують, що у разі відсутності згоди з боку Росії будь-які європейські війська Москва може оголосити “законними цілями”.
“Якщо Росія заявить, що не погоджується на це і вважає ці війська ціллю, то необхідно буде надіслати інший тип сил, — зазначив один зі співрозмовників. — Таким чином, згода чи незгода Кремля має величезний вплив на цю ситуацію”.
Дипломат, з яким спілкувалися журналісти, підкреслив, що європейські уряди фактично надали Путіну право вето на плани коаліції, вимагаючи місця за столом переговорів.
Представник оборонного сектору однієї з європейських країн охарактеризував можливе розгортання військ як “досить гіпотетичне”, враховуючи тривалу позицію Росії проти розміщення сил НАТО в Україні.
Підтверджуючи ці побоювання, напередодні російська зовнішня розвідка звинуватила Велику Британію та Францію у підготовці до відправки ядерної зброї до Києва.
Водночас президент Володимир Зеленський зазначив, що Україна хотіла б бачити іноземні війська ближче до фронту, оскільки їхня “присутність у Львові не є необхідною”.
Нагадаємо, на початку січня Україна, Франція та Велика Британія підписали Декларацію про наміри щодо розгортання військ “Коаліції охочих” після завершення війни.
Журналісти The Times висловлювали припущення, що Париж і Лондон можуть надіслати в Україну по 7,5 тисяч солдатів — тобто 15 тисяч миротворців. Але навіть це є значно менше, ніж очікувалося спочатку.
За словами Зеленського під час брифінгу на Мюнхенській безпековій конференції в середині лютого, США запропонували Україні гарантії безпеки на 15 років, але Київ прагне збільшити їх до 20–50 років.
Водночас журналісти Politico з’ясували, чому Фінляндія закликає США не називати гарантії безпеки для України “подібними до статті 5” НАТО.