Серед китайських мислителів, політиків та радників останніми роками підіймалось питання, чи є Росія надійним та хорошим союзником. Колишній декан Школи міжнародних досліджень Пекінського університету та одна з найбільш пов’язаних з владою фігур у китайському стратегічному мисленні, професор Цзя Цінго, казав, що ізоляція Москви з 2022 року принесла Китаю економічні вигоди, але мала й свою ціну. Про це у статті для The Sunday Times пише Пітер Франкопан, професор світової історії в Оксфордському університеті.
Франкопан наводить слова Цзя в одному з інтервʼю, яке він дав напередодні операції США з викрадення венесуельського диктатора Ніколаса Мадуро. Той заявляв, що через залежність Москви від Китаю відносини Пекіна та Європи залишаються порушеними як сьогодні, так й у майбутньому. Тому для КНР було б вигідним, якби війна в Україні завершилась.
“Ця точка зору почала набувати популярності в останні місяці в Пекіні, де ставиться все більше питань щодо доцільності союзу з Росією, який нібито ґрунтується на спільних інтересах, але на практиці стає дедалі більш асиметричним і незручним. Готовність Росії ігнорувати статут ООН, покладатися на військову силу як перший засіб та використовувати загрозу ядерної ескалації та примусу як дипломатичні інструменти несумісна з бажаним уявленням Китаю про себе як стабілізуючу силу, що діє через інституції, правила та довгостроковий баланс”, — вказує Франкопан.
За його словами, китайські стратеги бачать проблему не лише в репутаційній шкоді Китаю серед європейців чи американців, а й у глибшому ризику бути прив’язаним до партнера, чий спосіб дій безпосередньо суперечить власним інстинктам Китаю: порядку, передбачуваності та контролю.
Автор нагадує, що у пʼятницю Китай та Канада уклали угоду про зниження тарифів на китайські електромобілі та канадську сільськогосподарську продукцію. Вона скромна за масштабом, але нагадує про те, що Китай все ще бачить цінність у взаємодії з розвиненими економіками, які функціонують у встановлених правових та інституційних рамках.
Угода також показує, що для Пекіна існують альтернативні шляхи, окрім залежності від санкційованої, мілітаризованої Росії. І китайські політики бачать разючий контраст: один партнер спирається на силу, руйнування та залякування; інший — пропонує ринки, правила та стабільність через переговори.
У своїй статті автор також допускає, що Росія розуміла неминучість американської операції у Венесуелі, але, за даними джерел у Китаї, Москва не поділилась своєю оцінкою з Пекіном. Через це зʼявились питання щодо того, що означає “всеохопне” та “вічне” партнерство між країнами.
Раніше президент України Володимир Зеленський заявляв, що позиція Китаю щодо війни між Росією та Україною продиктована власними геополітичними інтересами, а саме протистоянням зі США. Пекін, на його думку, не зацікавлений у поразці чи суттєвому ослабленні Росії.