З початку великомасштабної війни проти України “формальне” стратегічне партнерство між Бразилією та Росією стало стратегічним і по суті.
За словами Мельника, наразі Бразилія націлена на співпрацю з Росією, і дипломатичні цілі цієї країни “помчали у протилежний від України бік”.
“Як на мене, треба бути завжди реалістами і ставити перед собою не ілюзорні цілі. Правда полягає в тому, що політичний бомонд Бразилії, і я маю на увазі не лише нинішній лівацький уряд, а й взагалі заточеність усієї політеліти, не бачить для себе вигоди у розвитку відносин з Україною. Ми не входимо до пріоритетів, Ні з точки зору геополітики, ні з погляду економіки і торгівлі”, – розповів посол.
За останні три роки Росія стала для Бразилії не просто одним із головних торгівельних партнерів, увійшовши у топ-5 найбільших імпортерів. А й перетворилася на одного з найбільших постачальників товарів, котрі мають дійсно критичне значення для економіки Бразилії: дизелю і мінеральних добрив.
“Станом на сьогодні Росія стала фактичним монополістом щодо імпорту дизеля. Її частка на бразильському ринку становить 65% всього імпорту дизелю. Ви лише вдумайтеся – 65%, це дві третини! Перед великомасштабним вторгненням ця частка становила менше 1%, на 2021 рік”, – зауважив дипломат.
На його думку, завдяки демпінговим цінам через західні санкції росіяни змогли витіснити американців з бразильського ринку. Наразі частка США на ринку Бразилії лише 15%.
“За 6,5 млн тонн дизелю Бразилія сплатила Росії майже 10 мільярдів доларів. Іншими словами, для порівняння, ідеться про одну десяту всього оборонного бюджету РФ. За ці гроші Кремль може понад місяць фінансувати свою воєнну кампанію проти України. Це наше бачення дизельних поставок”, – розповів посол.
Чим важливий дизель для Бразилії
За словами посла, дизель у Бразилії – це один із головних чинників стримування інфляції.
“Що таке стримування інфляції? Це один із найбільших викликів Лули напередодні виборів, які відбудуться вже восени наступного року, і президентські, і парламентські. А різке зростання цін на базові продукти протягом останнього часу ставить під загрозу підтримку з боку базового електорату Лули – найбідніших верств населення. Ось така вам “дизельна дипломатія”, – розповів Мельник.
Він зауважив, що подібна ситуація спостерігається і щодо імпорту пшениці – саме за час великої війни обсяги постачання з Росії в Бразилію зросли у тридцять разів: від 28 тисяч тонн у 2021-ому до 900 тисяч тонн у 2023-ому.
За даними посла, зараз росіяни вийшли на друге місце серед постачальників після Аргентини і займають понад 20% бразильського ринку. А все завдяки суттєвим знижкам, близько 60 доларів на тонні, які з 2022-го запропонувала РФ своїм бразильським союзникам.
“Я вже мовчу про те, що Росія була і лишається ключовим гравцем в імпорті мінеральних добрив, від яких залежить урожайність та прибутки АПК (її частка на ринку коливається між 20 і 25% із вартістю близько 4 млрд доларів на рік). Не пам’ятаю жодної зустрічі з бразильськими політиками, які б не згадали про важливість російських добрив”, – підкреслив посол.