Після краху імперії “Привата” паливний ринок України фактично змінився: провідними гравцями стали державна “Укрнафта” та приватна UPG, які активно поглинають і ребрендують колишні АЗС Коломойського. Мережі АЗС змагаються не лише цінами на паливо, але й сервісом та їжею – від мініхотдогів і бургерів до борщу від Клопотенка та гранатового вина.
“Укрнафта” стала найбільшою мережею АЗС
Найбільшою мережею автозаправок в Україні стала державна “Укрнафта”. Після націоналізації активів групи “Приват” компанія перейшла під повний контроль держави та почала активно розширювати свою присутність на ринку.
Протягом 2024-2026 років “Укрнафта” отримала в управління мережу Glusco, яка раніше була пов’язана з Віктором Медведчуком, а також придбала мережу АЗС Shell в Україні.
Крім того, компанія поступово інтегрує мережу U.Go, що належить “Укргаздобичі”. В результаті кількість станцій “Укрнафти” зросла майже до 700 АЗС.
Крах “Привата” та перерозподіл ринку
До повномасштабного вторгнення група “Приват” контролювала близько 1 500 заправок і була найбільшим паливним рітейлером країни.
Після втрати контролю над “Укрнафтою” та Кременчуцьким НПЗ компанія фактично залишилася без власного ресурсу пального. На початку 2025 року мережі ANP та “Авіас” остаточно призупинили свою діяльність.
Це створило проблеми для компаній та державних установ, які заздалегідь закупили паливні талони та картки і не змогли використати оплачене паливо.
Аналізатори ринку пояснюють крах “Привата” тим, що група не змогла швидко адаптувати імпорт і логістику після втрати власної сировини та її переробки.
UPG: новий приватний гігант
Найбільшим бенефіціаром падіння “Привата” стала компанія “Укрпалетсистемс” Володимира Петренка, яка працює під брендом UPG. Компанія почала активно орендувати та купувати колишні АЗС “Привата”, а Антимонопольний комітет вже погодив передачу їй понад 570 об’єктів.
За неповний рік мережа UPG зросла більш ніж у шість разів і наразі налічує понад 650 заправок у 21 регіоні України.
Компанія поступово проводить ребрендинг нових станцій та робить акцент на оновлення сервісу і сучасний формат АЗС.
OKKO, WOG та інші великі гравці
Серед найбільших приватних мереж позиції зберігають OKKO та WOG.
OKKO належить бізнесмену Віталію Антонову, який паралельно розвиває аграрний бізнес, інвестує у вітроенергетику та будує великий гірськолижний курорт GORO Mountain Resort на заході України.
Мережа WOG після смерті співзасновника Ігоря Єремєєва та тривалих корпоративних конфліктів змінила структуру власності. За словами керівництва компанії, наразі акціонерами мережі є Сергій Лагур та Світлана Івахів.
Помітними гравцями також залишаються “БРСМ-Нафта”, AMIC та Parallel. Мережа AMIC колись придбала українські АЗС російського “Лукойла”, а Parallel раніше належала структурам Ріната Ахметова.
Преміум та дискаунтери: як поділився ринок
Український паливний ринок роками ділиться на преміум-сегмент, середній клас та дискаунтери. До преміум-сегменту експерти відносять SOCAR, OKKO та WOG. Такі мережі роблять акцент на сервіс, контроль якості пального та додаткові послуги.
В середньому ціновому сегменті працюють UPG, AMIC, KLO та “Укрнафта”. Остання після рішення уряду фактично стала “ціновим орієнтиром” ринку, продаючи паливо з мінімальною націнкою.
До дискаунтерів відносяться “БРСМ-Нафта”, Avantage 7 та Marchal.
Аналізатори зазначають, що така велика різниця в цінах між мережами – нетипова для Європи. Частина українських дискаунтерів утримує низькі ціни за рахунок податкової оптимізації або нижчих стандартів якості пального (виробництва “бодяги”).
Чому дорожчає паливо
Після загострення ситуації на Близькому Сході та зростання світових цін на нафту в Україні паливо подорожчало рекордно. Антимонопольний комітет вже перевіряє цінову політику мереж, однак поки не виявив ознак змови чи монополізації ринку.
Україна повністю залежить від імпорту пального, тому внутрішній ринок безпосередньо реагує на світові ціни – зростання вартості пального за кордоном автоматично веде до підвищення ціни на українських АЗС.
За оцінками аналітиків, близько половини вартості пального в Україні – це імпортна складова, ще до 40% припадає на податки, а прибуток мереж складає всього 5-7% або 3-5 гривень на літрі.
Боротьба за клієнта: кава, бургери та борщ
Сучасні АЗС все більше заробляють не лише на паливі, але й на їжі та супутніх товарах. WOG активно розвиває кавове напрямок, а UPG інвестує у власні кухні та меню бургерів.
На OKKO з’явилися міні-бургери та мініхотдоги для водіїв, яким зручно їсти за кермом, а “Укрнафта”, у свою чергу, зробила акцент на повноцінних стравах – борщ, супи, каші та млинці за рецептами Євгена Клопотенка. Їжу для мережі готує МХП.
У SOCAR та “БРСМ-Нафта” акцентують увагу на вині та гастрономії. Зокрема, “БРСМ” продає італійське вино власного виробництва акціонера мережі, а SOCAR просуває азербайджанську кухню та гранатове вино.
Ринок після Коломойського
Після націоналізації активів Ігоря Коломойського структура паливного ринку кардинально змінилася. Державна “Укрнафта” стала найбільшим оператором АЗС в країні, а UPG – найдинамічнішим приватним гравцем.
При цьому конкуренція між мережами охоплює не лише паливо, але й включає сервіс, гастрономію та клієнтський досвід.