21 травня 2025 року в Мадриді застрелили Андрія Портнова – колишнього народного депутата та ексзаступника голови Адміністрації президента Віктора Януковича. Йому було 51 рік.
Андрій Портнов народився 27 жовтня 1973 року у Ворошиловграді (нині Луганськ).
Юридична кар’єра Портнова почалася з роботи у Державній комісії з цінних паперів, де він швидко обійняв керівні посади. Проте потім став правником у “Блоці Юлії Тимошенко”, де з 2005 до 2010 року керував юридичним департаментом штабу. У парламенті він двічі обирався депутатом від БЮТ і займався правосуддям та реформами, однак уже тоді його звинувачували в участі у рейдерських схемах і створенні “юридичної мафії” в комітетах Ради.
Після поразки Тимошенко на президентських виборах у 2010 році Портнов несподівано перейшов до табору Віктора Януковича, що викликало обурення в колишніх союзників. Він став заступником глави Адміністрації президента та очолив головне управління з питань судоустрою. З-поміж іншого, саме Портнов відповідав за просування нового Кримінального процесуального кодексу, який подавався як європейський прорив, але на практиці став інструментом для політичних переслідувань та контролю над судами.
Євромайдан і втеча Портнова з України
У розпал Євромайдану Портнова вважають одним з ідеологів так званих “диктаторських законів” 16 січня 2014 року, які були ухвалені з грубим порушенням регламенту і які суттєво обмежували права громадян. Ці закони викликали широкий резонанс і стали каталізатором радикалізації протестів. Сам Портнов згодом заперечував свою причетність до їх розробки, однак визнавав, що “візував” документи на підпис Януковичу.
Після втечі Януковича Портнов залишив Україну 24 лютого 2014 року, заявивши про замах на себе. Надалі проживав у Росії, згодом – у Відні. Його пов’язували з проросійськими медіа та впливом на телеканали, зокрема NewsOne.
Його неодноразово пов’язували з корупційними схемами, рейдерськими захопленнями та судовими маніпуляціями. Проти Портнова порушувалися десятки кримінальних справ, однак більшість із них були згодом закриті або завершились перемогою Портнова в судах. Зокрема, у 2018–2019 роках його звинувачували у причетності до державної зради та сприяння анексії Криму.
Повернення в Україну
У 2019 році Портнов повернувся в Україну, буквально напередодні інавгурації Володимира Зеленського. Це викликало обурення частини суспільства, адже він залишався символом реваншу старої системи.
Його поновлення на посаді професора кафедри конституційного права в КНУ імені Тараса Шевченка спричинило студентські протести, в результаті чого університет змушений був скасувати його призначення. Сам Портнов сприймав це як переслідування та політичну розправу.
У 2021 році Портнова було внесено до санкційного списку США. Американський Мінфін звинуватив його у “масштабній корупції”, пов’язаній з впливом на судову систему України та хабарництвом. Йому було заблоковано візи й фінансові активи.
Санкції України проти Портнова
У грудні 2024 року на сайті Кабінету Міністрів з’явилася петиція з вимогою запровадити санкції РНБО проти Портнова. У січні 2025 року петиція набрала необхідні для розгляду 25 тисяч підписів.
У відповідь прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що уряд не бачить підстав для застосування санкцій. За його словами, Мінекономіки спільно з МВС, МЗС, Мін’юстом, СБУ, ДБР, НАБУ, БЕБ, Нацполіцією та Офісом Генпрокурора проаналізували петицію і дійшли висновку: вона не містить даних, які могли б розглядатися як підстава для санкцій згідно із законом.
Життя в еміграції та смерть у Мадриді
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році Портнов покинув країну через Закарпаття. За словами журналістів-розслідувачів, міг скористатися допомогою представників влади. Його син виїхав під виглядом волонтерської діяльності.
Портнов залишався за кордоном і надалі, і, попри публічну активність, де-факто перестав впливати на політичний дискурс країни. Втім, і в еміграції він мав деякий вплив на судово-правоохоронну систему України.
Помер у Мадриді внаслідок огнестрільного поранення 21 травня 2025 року.