Колишній заступник голови Адміністрації президента України за часів президента-втікача Віктора Януковича Андрій Портнов, про вбивство якого в передмісті Мадрида стало відомо у середу, 21 травня, впродовж всієї своєї кар’єри мав широкі зв’язки з судовим та правоохоронним апаратом та зберігав вплив в країні навіть у часи, коли тут не жив. Він був юристом вищого класу, який служив не праву, а замовникам. А працював він майже з усіма владними командами країни.
Андрій Портнов народився у Луганську, де й почав свою кар’єру юристом на промислових підприємствах і в юридичних компаніях області. Уже в 1997 році переїхав до Києва та почав працювати в Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку, де буквально за кілька місяців став заступником начальника контрольно-правового управління.
З 2002 Портнов заснував та у різні періоди очолював юридичну фірму «Портнов і партнери», що спеціалізувалася на послугах у сфері інвестиційного бізнесу, корпоративного управління, приватизації та ринку цінних паперів. За даними журналістських розслідувань, через свою юридичну контру Портнов сформував схему із узаконення вкраденого майна через судові рішення.
У політичній сфері Портнов остаточно закріпився у 2006 році. Тоді він увійшов до списку Блоку Тимошенко та був обраний народним депутатом Верховної Ради V скликання. На дострокових парламентських виборах у 2007 році Порнов знову пройшов до парламенту за списком БЮТ та став членом парламентського комітету з питань правосуддя. А у 2008 році був обраний заступником глави фракції БЮТ у Верховній Раді.
Вже в квітні 2008 року прем’єр-міністр Юлія Тимошенко призначила Андрія Портнова в.о. голови Фонду держмайна, а в травні наступного року Андрія Портнова обрали членом Вищої ради юстиції за квотою юридичних вищих навчальних закладів (на той час він працював на юридичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка).
На президентських виборах 2010 року Андрій Портнов працював заступником керівника виборчого штабу кандидатки Юлії Тимошенко та допомагав готувати їй позов про фальсифікації та перерахунок голосів на 1200 дільницях. Щоправда Тимошенко відкликала свій позов вже на другий день після початку розгляду, а Андрій Портнов уже 2 квітня став заступником глави Адміністрації президента України, керівником Головного управлінні з питань судової реформи та судоустрою в адміністрації Віктора Януковича.
У 2011-2012 роках саме Портнов очолював робочу групу з розробки нового Кримінального процесуального кодексу України. Андрія Портнова також вважають ініціатором розробки «диктаторських законів» від 16 січня 2014 року, які були прийняті на хвилі Революції гідності та значно обмежували конституційні права громадян України. Сам Портнов стверджував, що до тексту закону був непричений, але візував його як представник АП.
За місяць до розстрілу Майдану – 24 січня 2014 року – Андрій Портнов був призначений першим заступником глави адміністрації Януковича, але вже за місяць виїхав до Росії. Згодом Портнов із родиною переїхав до Відня, де займався юридичною діяльністю, а у 2019 році повернувся в Україну.
У час перебування як в Росії, так і в Австрії Портнов критикував тодішню владу та заявляв про захоплення управління державою націоналістичними радикалами. Зокрема, він подав до прокуратури цілу низку скарг щодо Петра Порошенка – від несплати податків до насильницької зміни влади.
Впродовж цього періоду правоохоронці перевіряли Портнова на причетність до ключових кримінальних справ проти Януковича і його оточення, зокрема до розстрілів учасників Революції Гідності в 2014 році та виведення державних коштів за межі України. А у березні 2018 року Служба безпеки України порушила проти нього ще й кримінальну справу за статтею «державна зрада» – слідчі з’ясовували причетність Портнова до сприяння анексії Криму Росією. Жодна з цих справ не була завершена, однак у 2023 році hromadske опублікувало розслідування, в якому припустили, що Андрій Портнов міг бути був куратором окупації Криму Росією.
Впродовж всієї своєї кар’єри Андрій Портнов був висококласним юристом, дуже сильним та системним менеджером, однак людиною без моральних принципів, яка працювала як найманець. Це робило його дуже ефективною та зручною «зброєю» для його «замовників». Якби Портнову ставили хороші завдання, він би так само ефективно реалізував і їх. Однак хороших завдань йому не давали.
Повернувшись в Україну у 2019 році Андрій Портнов продовжив впливати на судову систему України, в тому числі намагався втручатись у діяльність Конституційного Суду України. Крім того, а також пробував використовувати важелі впливу на роботу Генеральної прокуратури України.
У 2021 році Сполучені Штати Америки ввели санкції щодо Андрія Портнова за так званим «актом Магнітського». До цього списку вносять високопосадовців, причетних до порушення прав людини та масштабної корупції. Йому було заборонено в’їзд у США та заморожено фінансові активи.
Водночас в Україні Портнов під санкції так і не потрапив, попри неодноразові заклики громадських та суспільних організації. Так, зовсім нещодавно, у січні 2025 року в Кабінеті Міністрів України заявили, що не бачить підстав ініціювати санкції РНБО проти Андрія Портнова.
Особливо непростою була взаємодія Андрія Портнова із медіа. Незалежні ЗМІ він часто називав маріонетками, судився з ними та перешкоджав професійній діяльності журналістів.
Андрій Портнов виїхав з України до Іспанії ще в червні 2022 року. На якій підставі йому вдалось покинути країну, у відповідних органах так і не повідомили. Правоохоронці також не стали з’ясовувати причин виїзду, за мовчазним схваленням влади.
Портнова застрелили біля школи в Мадриді, куди він вранці 21 травня привіз своїх дітей. Після повідомлень у ЗМІ його вбивство неофіційно підтвердили у правоохоронних органах України. Іспанські медіа зазначають, що вбивство Портнова – справа рук професійних кілерів.