Гіпертрофічний гінгівіт: особливості захворювання та сучасні методи лікування
Гіпертрофічний гінгівіт відноситься до хронічних запальних захворювань, що вражають тканини ясен. Вони починають набрякати та надмірно розростатись, що іноді може викликати появу несправжніх ясенних кишень. Це відрізняє гіпертрофічний гінгівіт від катарального (простого). Гіпертрофія ясенної тканини вважається ускладненням, адже на початковій стадії захворюванню притаманне лише запалення і кровоточивість. Запущені випадки гінгівіту зустрічаються часто, через ігнорування людьми проблеми, які не розуміють, що байдужість призведе до втрати зубів в молодому віці.

Що таке гіпертрофічний гінгівіт?
При цьому захворюванні ясна значно збільшуються в об’ємі. Через розростання тканин вони можуть накривати частину зуба або коронки. Гіпертрофічний гінгівіт може вражати людей різного віку, проте найчастіше його прояви з’являється у підлітковому віці, під час вагітності, менопаузи.
Розрізняють дві форми гіпертрофічного гінгівіту:
- набрякову;
- фіброзну.
При набряковій формі (гіперплазії ясенної тканини) об’єм ясен значно збільшується, розширюються капіляри, тканини червоніють, кровоточать та виділяють неприємний запах.
Фіброзній формі притаманне надмірне розростання, потовщення та ороговіння ясенного епітелію. Через це ясна стають масивними, щільними та твердими на дотик.
Причини розвитку гіпертрофічного гінгівіту
Запалення ясен гіпертрофічного характеру може виникати через погану гігієну ротової порожнини, адже скупчення нальоту та каменю сприяє накопиченню мікробів та розвитку запальних процесів. Неправильний прикус і механічні травми ясен також здатні негативно впливати на здоров’я ясен.
Серед інших причин розвитку гіпертрофічного гінгівіту варто відмітити:
- гормональні порушення під час вагітності, менопаузи або у підлітковому віці;
- окремі захворювання щитовидної залози, цукровий діабет;
- прийом медичних препаратів, наприклад, імуносупресорів або оральних контрацептивів;
- носіння ортодонтичних конструкцій (брекетів, пластин), які або завдають механічного пошкодження слизовій, або погіршують якість гігієнічних процедур.
Симптоми та діагностика
При діагнозі гіпертрофічний гінгівіт симптоми виражені настільки яскраво, що не помітити проблему неможливо.Найперше в очі впадає розростання ясенної тканини. Її об’єм може збільшитись настільки, що частково або повністю перекриватимуть коронки зубів.
Запаленню ясен гіпертрофічного характеру також притаманні й інші симптоми:
- кровоточивість під час чищення зубів;
- зміна контуру ясен;
- утворення псевдокишень, в яких накопичується наліт;
- неприємний запах з рота, який може супроводжуватись металевим присмаком;
- біль, який посилюється в процесі жування, натискання, вживання гарячої чи холодної їжі.
Підтвердити наявність гіпертрофічного гінгівіту допоможе візуальний огляд ротової порожнини стоматологом. За допомогою мікроскопічного дослідження зіскобу біоплівки ідентифікується бактерія, яка спровокувала запалення. Для виявлення змін кісткової тканини щелепи призначають рентгенографію.
Сучасні методи лікування
Лікування гіпертрофічного гінгівіту передбачає професійну гігієну порожнини рота, яку необхідно проводити раз на півроку, а ще краще — кожні 3-4 місяці, якщо відкладення зубного каменю відбувається швидко. Це ще й чудова профілактика гінгівіту.
Медикаментозна терапія може складатись з протизапальних, знеболюючих, антибактеріальних та гормональних засобів. Призначення залежить від причини розвитку хвороби.
Гіпертрофічний гінгівіт, лікування якого завжди комбіноване, потребує також місцевого впливу. З цією метою використовують різноманітні антисептичні розчини для полоскання. Наприклад, Стоматидин® при регулярному використанні не тільки знімає запалення, а й бореться з його причиною. Препарат освіжає дихання та чинить легку знеболюючу дію.
Якщо комплексне консервативне лікування не діє, застосовується хірургічне втручання у вигляді висічення гіпертрофованих тканин, склерозуючої терапії та кюретажу (глибокого очищення ясенних кишень).
За умови ранньої діагностики та звернення до лікарів можна уникнути оперативного втручання та багатьох ускладнень. Про методи лікування гінгівіту детальніше можна дізнатись на офіційному сайті Стоматидин®.
Список використаної літератури:
- Blayney, J. R. (1933). Hypertrophic gingivitis. The Angle Orthodontist, 3(3), 139-156.
- Гіршфельд, І. (1932). Гіпертрофічний гінгівіт — його клінічний аспект. Журнал Американської стоматологічної асоціації (1922) , 19 (5), 799-816.
- Page, R. C. (1986). Gingivitis. Journal of clinical periodontology, 13(5), 345-355.