Заповіт і договір дарування – яка відмінність і що краще вибрати, поради юриста

Яка відмінність між заповітом і договором дарування (фото: Freepik)

Все більше українців звертаються до нотаріусів із бажанням “переоформити” нерухомість на родичів. Але нерозуміння юридичних наслідків може призвести до втрати прав чи тривалих судових спорів.

Що насправді означає “переоформити”

За словами юристки, під фразою “переоформити майно” люди часто мають на увазі різні речі – від бажання подарувати житло до наміру просто визначити спадкоємця.

“Необізнаність та довірливість власника може призвести до того, що будуть порушені його інтереси. З добрих, але необдуманих дій люди опиняються в несприятливому становищі, яке потім доводиться відновлювати у суді”, – зауважує Даниленко.

Тому перше, що радить юристка, – чітко визначити, який результат ви хочете отримати: передати майно за життя чи лише визначити, кому воно належатиме після смерті.

Що каже закон

Договір дарування – це двосторонній правочин, коли дарувальник безоплатно передає майно у власність іншій особі.

“Обдаровуваний набуває повноцінне право власності ще за життя дарувальника. Це договір відчуження майна”, – пояснює Даниленко.

Заповіт – це односторонній правочин, який діє тільки після смерті особи.

Право власності спадкоємець отримує лише після отримання нотаріального свідоцтва – через 6 місяців після смерті спадкодавця.

Головна відмінність правочинів

Коли виникає право власності:

• дарування: одразу після укладення договору;
• заповіт: після смерті заповідача та оформлення спадщини.

Заповіт можна змінити будь-коли: скасувати, скласти новий, внести зміни.

“Заповідач робить це особисто, і новий заповіт автоматично скасовує попередній”, – наголошує юристка.

Розірвати договір дарування можна, якщо:

• обдаровуваний вчинив злочин проти дарувальника або його родичів;
• створює загрозу знищення цінної речі;
• недбало ставиться до культурної цінності;
• вбив дарувальника (тоді право вимагати розірвання мають спадкоємці).

Після розірвання дарунок має бути повернений.

Строки позовної давності

Для оскарження дарування встановлено лише 1 рік, тоді як загальний строк позовної давності – три роки.

“Протягом року до суду може звернутися будь-яка особа, інтереси якої порушені договором дарування”, – зазначає Даниленко.

Які ризики слід врахувати

Для дарувальника:

• після дарування він втрачає право власності на нерухомість;
• навіть якщо продовжує жити у подарованому будинку, це вже не його житло.

Для спадкодавця – навіть за наявності заповіту існують особи, які мають право на обов’язкову частку: малолітні, неповнолітні, непрацездатні діти, непрацездатна вдова чи батьки. Їхня частка становить половину від тієї, що була б за законом.

На що звернути увагу перед оформленням

Юристка радить обов’язково уточнювати у нотаріуса:

• вартість нотаріальних послуг;
• перелік обов’язкових податків та платежів;
• перелік документів для оформлення правочину або спадщини.

“Знаючи всі нюанси, кожен може визначити, що саме йому потрібно: укладати договір дарування чи складати заповіт”, – резюмує Даниленко.

Важливо: Цей матеріал має виключно ознайомчий характер і не є юридичною консультацією. РБК-Україна не несе відповідальності за дії, вчинені на основі цієї інформації. У разі потреби в правовій допомозі або тлумаченні законодавства рекомендуємо звернутися до кваліфікованого юриста.