Забудова Києва пройшла шлях від святинь Київської Русі до хрущовок і сучасного урбанізму. Кожен період залишив у місті свій відбиток – і не завжди безболісно.
Як забудовували Київ
“Київська забудова має декілька етапів. Перш за все, це історія стародавнього Києва – Лавра, Софія, собор Видубицького монастиря, залишки Десятинної церкви, Золоті ворота. Потім бароко – ХVIII століття споруди, які звели на території Лаври і Софії, деякі церкви, зокрема побудовані коштом гетьмана Мазепи. Це Києво-Могилянська колегія, мазепинський корпус”, – розповіла науковиця.
Ще один етап – будівельна лихоманка кінця ХІХ і поч. ХХ ст. Тоді звели споруди нетипові для тогочасної столичної забудови: банки, біржі, палаци багатіїв, музеї, театри, фабрики і промислове будівництво.
“Тоді Київ перетворюється на справжню європейську столицю і це все відбувалося на фоні капіталістичного виробництва”, – зазначила Пінчук.
Центральні вулиці почали вимощувати бруківкою лише у кінці ХІХ століття. Розпочали з вулиці Фундуклеївської, сучасної Хмельницького. Цю давню бруківку майже усюди уже замінили, автентичну можна ще побачити біля театру Франка.
Забудова Києва у радянський період
Під час радянського періоду Київ зазнав величезних змін, як позитивних, так і катастрофічних.
“Найбільша трагедія для Києва за часів Союзу – коли в 30-х роках знищували храми. Близько 70 культових споруд зруйнували. Найбільш відомі – Михайлівський Золотоверхий, церква Богородиці Пирогощої, Військовий Микільський собор”, – заявила Пінчук.
Позитивними змінами для Києва стало будівництво метро, вважає науковиця.
“Холодна війна, яка повпливала на специфіку будівництва підземки й послужила нам на руку у сучасній війні. Ці станції, які були збудовані перші в радянський час – від Вокзальної до Дніпра – проектувались із розрахунком, що там можна буде сховатися від ядерного вибуху. Вони були найглибші, мали гермозатвори, туалети, джерела води. І в сучасну війну вони стали першим прихистком для багатьох киян”, – додала Пінчук.
Будівництво метро вважалося будівництвом століття, хоч багато процесів не були автоматизовані. Наприклад, землю зі станції Арсенальною витягували вручну відрами.
“Будівничі і працівники метрополітену були своєрідними героями. Дехто на цьому навіть піарився. Є відомий знімок Павла Тичини із відбійним молотком у підземеллі поряд із робітниками. Туди навіть водили шкільні екскурсії”, – розповіла науковиця.
Ще одна позитивна зміна для Києва у радянський період – будівництво хрущовок, оскільки це дало змогу переселити туди людей з комуналок і бараків.