Утилізація батарейок і ламп в Україні – як має відбуватися і що відбувається насправді
В Україні утилізація батарейок, ламп і електронних відходів поки що розвинена недостатньо. Багато років такі відходи потрапляли на звичайні сміттєзвалища, створюючи серйозну небезпеку для довкілля.
Чим небезпечні батарейки та електроніка
За її словами, одна батарейка може забруднити важкими металами – ртуттю, кадмієм чи свинцем – до 20 м. кв ґрунту і сотні літрів води. Електроніка ж під час розкладання чи спалювання виділяє токсичні речовини, які також потрапляють у навколишнє середовище.
“Зараз ситуація поступово змінюється. В Україні працюють спеціалізовані компанії та громадські ініціативи, які приймають батарейки, ртутні лампи та електроніку на переробку. Для ртутних ламп існують ліцензовані підприємства, які здійснюють їх утилізацію за спеціальними технологіями”, – зазначила Тимочко.
При цьому пункти прийому електроніки наразі є переважно у великих містах, а їх кількість залишається обмеженою.
Що змінює закон 2023 року
Повноцінної системи роздільного збору та утилізації небезпечних відходів в Україні поки немає. Водночас із 2023 року діє закон про управління відходами, який має наблизити країну до європейських стандартів.
“Закон передбачає розширену відповідальність виробника. Тобто компанії, які продають батарейки чи техніку, повинні будуть забезпечити і їхню утилізацію”, – пояснила експертка.
Тимочко підкреслила, що наразі українці мають обмежені можливості здати батарейки та електроніку, однак тенденція позитивна: кількість пунктів збору зростає, а держава рухається в напрямку створення системи, яка вже працює в країнах ЄС.