Український інститут оголосив 2026 рік Роком Федора Якименка та представив міжнародну програму популяризації його творчості. Кампанія приурочена до 150-річчя від дня народження композитора. Ініціатива охоплює концерти, видавничі проєкти та цифрові експозиції, повідомляє “Суспільне Культура”.
Ювілейний рік розпочався у день народження композитора 20 лютого, коли презентували цифрову історію на платформі Google Arts & Culture під назвою “Той, хто втілив у музиці рух планет і сяйво зірок, сплеск води і шум лісу, марево сновидінь і ніжність української колискової”. Того ж дня на сайті InsightUA зʼявилась англомовна стаття про митця.
Далі за планом — концерт-презентація творів Якименка в межах Сезону України у Франції “Вояж в Україну”, що відбудеться 18 березня у Парижі. У програмі представлені виступи піаніста Павла Лисого, скрипаля Андрія Коляди та віолончеліста Артема Замкова.
Наприкінці квітня пройде концерт-презентація на батьківщині композитора в межах KharkivMusicFest. Протягом року також заплановані камерні та симфонічні концерти в Німеччині, Франції та Нідерландах.
На кінець травня анонсовано вихід антології української камерної музики “Федір Якименко” у двох томах. Перший міститиме твори для фортепіано соло, другий — для скрипки та віолончелі з фортепіано, а доповнять їх редакторська передмова, біографія композитора та творчий портрет українською, англійською та французькою мовами.
До альбому Ukrainian Mixtape, реліз якого заплановано на осінь 2026 року, увійдуть одразу два твори Федора Якименка. Їх разом з творами інших українських композиторів виконає Симфонічний оркестр ВВС під орудою диригентки Далії Стасевської.
Федір Якименко народився 20 лютого 1876 року на Харківщині та у 1900-му закінчив Петербурзьку консерваторію. Згодом працював директором музичних шкіл у Тбілісі та Ніцці, а з 1914 по 1923 рік викладав у Санкт-Петербурзькій консерваторії. Через революційні події Якименко емігрував до Праги, а згодом до Франції.
Його стиль поєднував французький імпресіонізм і українську народну пісню, а також зазнав впливу астрономії. У 1904 році композитор приєднався до Французького астрономічного товариства, спілкувався з астрономом Камілем Фламмаріоном, чиї праці стали основою для творів “Уранія” та “Зоряні сни”.
До найвідоміших робіт митця належать “Фантастична соната”, поема-ноктюрн “Ангел”, “Пісня місячних променів” і “Зоряні мрії”. Крім того, Якименко залишив по собі філософські есеї, де називав єдність науки, мистецтва та любові головним рушієм людської творчості.