Українські біженці в ЄС: як Росія намагається маніпулювати ними через РПЦ та соціальні мережі.

Росія створила в країнах Європейського Союзу розгалужену систему гібридного впливу на українських біженців та громади. Вона охоплює церковні, інформаційні, культурні, соціальні та політичні канали, які функціонують як єдина мережа і взаємно підсилюють один одного.

Головне:

• Суть мережі: РФ сформувала в країнах ЄС складну гібридну систему з 6 каналів та 6 наскрізних наративів для впливу на українських біженців. Ця мережа працює як єдиний механізм.
• Чому РПЦ є лідером: Через умови Томосу ПЦУ не має можливості створювати громади за кордоном, тому біженці в складних обставинах звертаються до церков РПЦ. Там їм пропонують послуги психологів, юристів та перекладачів, але за українськими вивісками часто приховані громадяни РФ.
• Масштаби дезінформації: Найшвидшим інструментом впливу стали Telegram-канали. У першому кварталі 2026 року кількість дезінформаційних наративів подвоїлася в порівнянні з минулим роком.
• Робота з віковими групами: Для молоді до 25 років пропаганду просувають через TikTok. Найбільш вразливими визнали ізольованих молодих чоловіків, а найбільш стійкими до впливу виявилися жінки середнього віку.
• Географія впливу: Найсильніша мережа РФ діє в Італії та Німеччині, де фіксуються масові цифрові операції. Найменше впливу зафіксовано в Польщі завдяки мовній близькості, високій зайнятості українців та розвиненій мережі капеланів ПЦУ.

Як працює російська мережа впливу

За словами директора Інституту національної стійкості та безпеки, професора Київського національного університету імені Тараса Шевченка Рени Марутян, дослідники виявили єдину систему російського впливу, що складається з шести основних каналів та шести наскрізних наративів.

“Ми визначили, що існує єдина мережа російського гібридного впливу на українські громади за кордоном, що складається з шести каналів та шести наскрізних наративів. Структурним стержнем цієї мережі є церковний канал, який об’єднує безліч складових: освіту, юридичну допомогу, психологічну підтримку”, – зазначила Марутян.

Дослідження показало, що найбільш впливовими каналами залишаються:

• церковні структури;
• псевдоукраїнські організації;
• академічно-культурні проекти;
• цифрова дезінформація;
• побутові та соціальні контакти;
• політичне лобіювання через проросійські сили в ЄС.

На думку авторів дослідження, ці інструменти не працюють окремо, а формують єдину систему впливу.

Читайте також: Тенденція вражає. Як розмір виплат впливає на працевлаштування українців в ЄС

Чому головним каналом назвали Руську православну церкву

Дослідники вважають, що саме церковний канал є основою всієї мережі.

Марутян пояснила, що багато українців після вимушеного переїзду в країни ЄС опиняються в складній життєвій ситуації та шукають підтримки. Часто вони звертаються саме до релігійних громад.

“Основним каналом російського впливу на наших людей за кордоном є РПЦ. На жаль, відповідно до умов Томосу, ми не можемо створювати свою мережу ПЦУ в інших країнах. Тому значна частина біженців звертається до російських церков”, – підкреслила вона.

За її словами, у таких громадах людям пропонують психологічну підтримку, консультації священників, допомогу юристів та перекладачів. Однак часто під українськими вивісками працюють громадяни РФ.

Керівниця Лабораторії соціологічних досліджень Інституту національної стійкості та безпеки Катерина Настояща пояснила це явище так званим “нормалізованим парадоксом”.

“Людина розуміє, що це ворожа церква, але вона розділяє релігію і політику. Так працює нормалізований парадокс”, – зазначила соціолог.

Telegram став наймасовішим інструментом впливу

Особливу увагу дослідники приділили цифровій дезінформації. Саме цей напрямок названо найшвидшим і масштабним каналом російського впливу. Значну роль відіграють Telegram-канали, які українці за кордоном часто використовують як основне джерело інформації.

Згідно з результатами дослідження, російські інформаційні кампанії активно адаптуються під різні аудиторії.

Серед ключових наративів:

• “Україна не цінує своїх”;
• “Захід втомився від України”;
• “У росіян та українців спільне минуле”;
• “Повернення в Україну не має перспектив”.

За даними дослідників, у 2024-2026 роках зафіксовано 77 інформаційних операцій російської пропагандистської групи Storm-1516, з яких 35 були спрямовані безпосередньо проти України.

Крім того, в першому кварталі 2026 року кількість відповідних дезінформаційних наративів фактично подвоїлася в порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

На кого спрямовані різні канали впливу

Дослідники зазначають, що універсальної моделі впливу не існує. Для різних вікових та соціальних груп використовуються різні інструменти.

Для молоді до 25 років основними каналами є TikTok, меми та ігровий контент. Через них поширюються деполітизовані меседжі на кшталт “всі однакові” або “політика – це бруд”.

Найбільш вразливою групою визнані молоді чоловіки, які перебувають у соціальній ізоляції.

Для жінок середнього віку використовуються дитячі гуртки, батьківські чати та різноманітні психологічні тренінги. Водночас саме ця категорія українців демонструє найвищий рівень стійкості до російського впливу.

Чоловікам середнього віку найчастіше нав’язують тези про те, що “Україна не цінує своїх громадян”, а також використовують теми мобілізації та професійної нереалізованості за кордоном.

Для людей старшого віку основними інструментами залишаються телебачення, церковні громади та ностальгійні розповіді про “спільне минуле”.

Читайте також: Де українців чекають найбільше: топ країн Європи з дефіцитом кадрів у 2026 році

Де російський вплив найсильніший

Дослідження показало, що найбільш потужна мережа впливу діє в Італії.

Там функціонують 75-85 приходів Руської православної церкви, а також активно використовуються культурні та освітні проекти.

В Німеччині та Франції основний акцент зроблено на цифрових операціях та інформаційних кампаніях. В Німеччині також діє одна з найбільших мереж приходів РПЦ – від 150 до 160 громад.

Бельгія, незважаючи на невеликі масштаби, залишається важливою через близькість до штаб-квартири НАТО та інститутів ЄС.

Найменший рівень російського впливу зафіксовано в Польщі. Дослідники пояснюють це мовною близькістю українців та поляків, високою зайнятістю українських біженців, обмеженням діяльності російських ЗМІ та розвитком української капеланської мережі.

Який висновок зробили дослідники

Автори дослідження підкреслюють, що боротьба з окремими проявами російського впливу не дає результату, оскільки система працює як єдина мережа.

Після блокування одного каналу активізуються інші. Як приклад наводиться ситуація після закриття проросійського ресурсу Voice of Europe у Чехії, коли частина діяльності перемістилася в Telegram.

Тому, на думку дослідників, протидія також повинна бути комплексною, скоординованою та мережевою.

Зазначимо, дослідження проводилося Лабораторією соціологічних досліджень Інституту національної стійкості та безпеки в лютому-квітні 2026 року. Було проведено 100 глибоких полуструктурованих інтерв’ю з українцями в Бельгії, Франції, Італії, Німеччині та Польщі.