Українські біженці за кордоном стали об’єктом нового дослідження. Його результати виявили цікаву закономірність, яка змушує по-іншому поглянути на питання працевлаштування.
Основне:
- Статус: станом на кінець 2025 року під тимчасовим захистом у країнах ЄС перебувало близько 4,3 млн українців.
- Інверсна залежність: чим вищі соціальні виплати в країні, тим нижчий рівень офіційного працевлаштування серед біженців.
- Приклад: у країнах з мінімальними виплатами (як Польща) відсоток працевлаштованих значно вищий, ніж у країнах з щедрою соціальною підтримкою (Бельгія, Німеччина).
Скільки українців – під тимчасовим захистом в ЄС
Станом на кінець 2025 року під тимчасовим захистом у країнах Європейського Союзу перебуває приблизно 4,3 мільйона українців (цей статус, завдяки рішенню Ради ЄС, продовжено до 4 березня 2027 року).
Відповідно до офіційних даних Eurostat, “прослідковується” цікава тенденція – абсолютна більшість наших громадян обрала дві країни, тоді як в інших державах кількість українців помітно менша.
Загалом найбільша кількість українців, які перебувають під тимчасовим захистом, зафіксована в наступних країнах:
- Німеччина – 1 251 тис. осіб;
- Польща – 969 тис. осіб;
- Бельгія – 88 тис. осіб;
- Італія – 64 тис. осіб;
- Франція – 52 тис. осіб.
При цьому наведені дані по Франції можуть бути дещо заниженими, оскільки там в основному не враховуються неповнолітні.
Як виплати впливають на працевлаштування
Державна політика щодо тимчасово переміщених осіб у згаданих країнах не є універсальною.
Тобто це – п’ять різних алгоритмів, а не “один режим з варіаціями”.
Незважаючи на це, дослідники виділяють кілька структурних закономірностей, які впливають на життя українців за кордоном:
- розрив у рівні соціальної допомоги між країнами досягає десятків разів, що формує принципово різні стимули до інтеграції;
- спостерігається інверсна залежність – чем щедріша в країні система виплат (соціальної допомоги), тим нижчий рівень працевлаштованих (серед біженців).
Читайте також: Де українців чекають найбільше: топ країн Європи з дефіцитом кадрів у 2026 році
Уточнюється, що це – структурна закономірність, а не питання індивідуальної мотивації.
Адже однакова формальна допомога дає протилежні результати в залежності від інституційного устрою тієї чи іншої країни.
В цілому така ситуація може пояснюватися не небажанням працювати, а рядом “перешкод” на шляху до цього (наприклад, високим порогом входу на ринок, наявністю мовних бар’єрів, складними процедурами визнання кваліфікації тощо).
В яких країнах біженці отримують найбільше
Загалом статистика виплат (для одинокого дорослого на місяць) у різних країнах виглядає так:
- Бельгія – 1 314 євро;
- Німеччина – 563 євро;
- Італія – 300 євро;
- Франція – 204 євро;
- Польща – 30 євро.
Уточнюється, що для Італії та Франції вказана лише первинна короткострокова допомога (яка надається в перші місяці після прибуття), оскільки регулярна грошова допомога там наразі фактично відсутня.
В Польщі ж вказана мінімальна пряма допомога дорослим.
Рівень зайнятості біженців у цих же країнах
Рівень зайнятості біженців у цих країнах, за словами дослідників, демонструє протилежну тенденцію:
- Польща – 69%;
- Франція – 32%;
- Німеччина – 27%;
- Бельгія – 15%.
Читайте також: Платять до 5300 євро на руки: які країни Європи дають українцям гроші за повернення додому
Керівниця Лабораторії соціологічних досліджень “ІНУБ”, доктор соціологічних наук Катерина Настояща під час презентації дослідження повідомила, що в цілому “асиміляції” українців в інших країнах – фактично немає.
“Можна говорити лише про інтеграцію наших людей”, – констатувала експерт.
Причому найкраще, за її словами, адаптуються до нових реалій діти. У той час як молодь – найбільш уразлива, а старше покоління – практично не інтегрується.