В Україні планують подовжити терміни притягнення до відповідальності за булінг у навчальних закладах. У Верховній Раді пояснюють, що через існуючі обмеження багато справ закриваються ще до того, як суд встигає ухвалити рішення.
Основне:
- Пропозиція Ради: Законопроект №14127 передбачає подовження терміну притягнення до відповідальності за булінг з 3 місяців до 1 року.
- Причина реформи: Через короткі терміни суди часто не встигають розглянути справи, внаслідок чого десятки кривдників щорічно уникають покарання.
- Статистика: Лише за 2019-2024 роки через закінчення термінів було закрито 221 справу про булінг (до 33% від загальної кількості).
- Підтримка: Профільний комітет ВР вже рекомендував ухвалити документ за основу; ініціативу підтримали МОН, МВД та Мінюст.
- Зауваження омбудсмена: Незважаючи на підтримку змін, освітній омбудсмен підкреслює необхідність підвищення штрафів і більш чіткого визначення поняття “булінг”.
- Мета: Забезпечити невідворотність покарання за цькування в освітніх установах і захистити права як дітей, так і вчителів.
Що пропонують змінити
Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності рекомендував парламенту ухвалити за основу законопроект №14127 про відповідальність за булінг учасників освітнього процесу.
Документ передбачає подовження терміну накладення адміністративного стягнення за булінг з трьох місяців до одного року з моменту вчинення правопорушення. Для цього пропонують внести зміни до статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Чому хочуть подовжити терміни
Автори законопроекту пояснюють, що нинішнього тримісячного терміна часто не вистачає для завершення судового розгляду.
У пояснювальній записці зазначається, що через бюрократичні процедури, завантаженість судів і тривале розгляд справ частина кривдників фактично уникає покарання.
За даними Державної судової адміністрації та Служби освітнього омбудсмена, у 2019-2024 роках через закінчення термінів притягнення до відповідальності було закрито 221 справу про булінг. Частка таких справ у різні роки коливалася від 9% до майже 33%.
У документі також вказано, що лише за період з січня по жовтень 2025 року суди закрили не менше 21 справи про булінг саме через закінчення термінів накладення адміністративного стягнення.
Що кажуть у МОН та Офісі освітнього омбудсмена
Міністерство освіти і науки, МВД та Мінфін не висловили зауважень до законопроекту. Водночас Міністерство юстиції та Міністерство молоді і спорту підтримали ініціативу.
Освітній омбудсмен також підтримала законопроект, проте зазначила, що він не вирішує ряд системних проблем.
Зокрема, йдеться про:
- різну трактовку поняття булінг;
- відсутність окремої відповідальності за насильство щодо дітей;
- недостатній захист педагогів та повнолітніх студентів;
- низькі штрафи за булінг.
Крім того, омбудсмен запропонувала підвищити розміри штрафів і чіткіше прописати відповідальність за жорстоке поводження з дітьми.