У Києві розташовано кілька пам’ятників, присвячених козацькій тематиці. Де можна знайти історичні місця?

Подол здавна був історичним серцем Києва (фото: Getty Images)

Подол протягом століть залишався центром українського життя, однак десятиліттями його намагалися асоціювати з “російським світом”, зокрема через популяризацію постаті Булгакова. Насправді ж історія цього району тісно пов’язана з козацьким минулим.

Основне:

• Заповідник змінює екскурсійні маршрути на Подолі, відмовляючись від російських міфів на користь дослідження справжньої української історії.
• Площа навколо церкви Святого Миколая Притиска планується назвати на честь родини Тупталів, яка наразі фактично не існує.
• Трапезна церква Флоровського монастиря є одним з найдавніших повністю збережених храмів у стилі козацького бароко на Подолі.
• На місці церкви, збудованої отаманом Самойлом Кишкою, поруч із дзвіницею Святого Миколая Доброї, планується створити екопростір.

Козацькі сліди на Подолі

“Історично Київ – це і був Подол. Після того, як у 1240 році орда Батиєва зруйнувала Верхнє місто (де зараз Софія та Золоті Ворота), він фактично не відновлювався до другої половини XIX століття”, – зазначає Маленков.

Протягом століть весь Київ розташовувався виключно на Подолі. На верху залишалися лише церкви, монастирі та окремі будинки людей, які їх обслуговували. А саме на Подолі кипіла вся життя: засідав магістрат, правили війти, процвітали ремесла, торгівля та працював порт.

“Зараз ми розробляємо нову маркування заповідника, яка чітко вказуватиме, що це – наша спадщина. Ми прив’язуємо екскурсійні маршрути до справжньої української історії, без усіх Булгакових, якими роками намагалися прив’язати Київ і особливо Поділ до “російського світу”, – підкреслює Маленков.

Експерт ділиться локаціями на Подолі, які пов’язані з козацьким минулим.

Церква Святого Миколая Притиска

Це пам’ятка XVII-XVIII століть, її будівництво підтримувала козацька старшина, а активно розвивав видатний київський сотник Савва Туптало. Це один з найкраще збережених зразків козацького бароко.

Наразі заповідник ініціює, щоб площу навколо храму назвали на честь родини Тупталів.

Храм Святого Миколая Притиска (фото: Вікіпедія)

Флоровський монастир

Це найдавніший жіночий монастир Києва, а його Трапезна церква – одна з найстаріших у стилі козацького бароко на Подолі. На території також збереглися корпуси кінця XIX – початку XX століть.

У монастирі є некрополь, в якому, ймовірно, похована мати Івана Мазепи – ігуменя Марія-Магдалина.

У 1917 році монастир був найбільш проукраїнським: черниці шили хоругви для Богданівського полку імені Хмельницького та надали частину Замкової гори під кладовище для загиблих воїнів-богданівців.

Вознесенська церква та дзвіниця Флоровського монастиря (фото: Вікіпедія)

Дзвіниця церкви Святого Миколая Доброї

Практично на перетині Андріївського спуску та Покровської вулиці колись стояла п’ятикупольна церква, яку збудував отаман Самойло Кошка. За легендою, він дав обітницю святому Миколаю, що, якщо звільниться з турецького полону, то віддячить святому. Він збудував храм, але до наших днів дійшла лише дзвіниця.

“На місці церкви ми хочемо створити сучасний екопростір на пам’ять про отамана. Ми вже провели конкурс на найкращі проекти і зараз активно шукаємо меценатів для реалізації”, – говорить Маленков.

Дзвіниця церкви Святого Миколая Доброї (фото: guide.kyivcity.gov.ua)

Музей гетьманства

Це одна з ключових локацій, що демонструє спадкоємність козацької традиції в місті. Музей розташований у пам’ятці XVII-XVIII століть, в народі цю споруду називають “домом Мазепи”.

Музей Гетьманства (фото: guide.kyivcity.gov.ua)

Місце останнього упокоєння Сагайдачного

На Подолі на території Могилянки раніше стояв Богоявленський собор, який збудували над фундаментом старої дерев’яної церкви, де, за чутками, похований Петро Конашевич-Сагайдачний.

“Є історичні свідчення, що на цьому місці спочатку стояла дерев’яна церква, в крипті якої поховали гетьмана. Нещодавно тут проводили археологічні розкопки, але поховання Сагайдачного так і не знайшли. Наразі пошуки зупинили”, – розповів Маленков.

Інформаційна табличка про Богоявленський собор (фото: РБК-Україна)

На цій локації вже встановили інформаційну табличку про Богоявленський собор, яка розповідає про одну зі сторінок втраченого Києва. Сам храм більшовики знищили у 1936 році.