По завершенню війни (воєнного стану) в Українському центрі оцінювання якості освіти (УЦОЯО) планують повернутись до “класичної моделі іспитів” для вступників – зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО). Тим часом у 2025 році для вступу до вишів потрібно буде складати національний мультипредметний тест (НМТ).
Зміст
- Як випускники вступатимуть до вишів після завершення війни
- Чи “співпадає” модель НМТ-2025 з тестуванням минулого року
- Чому іспит з усіх предметів НМТ проходить в один день
Як випускники вступатимуть до вишів після завершення війни
За словами очільниці Українського центру оцінювання якості освіти, після завершення війни випускникам, найімовірніше, доведеться складати тести в межах зовнішнього незалежного оцінювання.
“Безперечно, ми плануємо повернутися до класичної моделі тестування – коли один предмет вступник проходить в межах одного дня оцінювання”, – наголосила вона.
Вакуленко уточнила, що в УЦОЯО хочуть “повноцінно надати можливість вступникові проявити свої навчальні досягнення”.
“А нам – якнайкраще оцінити вступника”, – додала вона.
Водночас експерт зазначила, що Україна навряд чи повернеться до паперового тестування.
“Тому що, як ми бачимо, на сьогодні комп’ютерне оцінювання повністю себе виправдовує. Вступники швидше отримують результати. Ми – так само”, – пояснила Вакуленко.
За її словами, в межах комп’ютерного оцінювання можна забезпечити “і ті формати тестів, які на сьогодні ми не зреалізовуємо з огляду на брак часу під час оцінювання”.
“Наприклад, відкриті завдання, написання власного висловлення тощо. Все це можна зреалізувати в межах комп’ютерних тестувань”, – наголосила фахівець.
Чи “співпадає” модель НМТ-2025 з тестуванням минулого року
Вакуленко розповіла також, що модель тестування наступного року – НМТ-2025 – майже повністю відповідає тій, яку зреалізували у 2024 році.
“Вступники проходитимуть оцінювання з 4 предметів у межах двох блоків по 120 хвилин. Матимуть перерву 20 хвилин – між цими блоками”, – нагадала вона.
Спеціаліст зауважила, що в межах національного мультипредметного тесту “все збережено”.
“І тривалість оцінювання, і перелік предметів обов’язкових. Це – українська мова, математика, історія України, а також предмет за вибором вступника з-поміж великого переліку (ми матимемо іноземні мови, біологію, хімію, географію, фізику, українську літературу)”, – пояснила очільниця УЦОЯО.
Вона зазначила, що (як і минулого року) вступник “зможе обирати саме той предмет, який, на його думку, є найближчим, і з якого потенційно може отримати найвищий результат, і, очевидно, який пов’язаний з майбутнім вступом”.
“Єдиною суттєвою відмінністю для вступників буде те, що з історії України тепер потрібно вчити абсолютно всі теми, які позначені в програмі підготовки”, – наголосила Вакуленко.
Минулого року, за її словами, вступники не проходили під час оцінювання деякі теми, проте на НМТ-2025 – обов’язково проходитимуть, “матимуть завдання з усіх тем”.
Чому іспит з усіх предметів НМТ проходить в один день
Директорка УЦОЯО розповіла, що в цілому модель НМТ себе виправдала.
“Безперечно, вона не є простою. І тут не потрібно лукавити. Ми розуміємо, що 4 предмети проходити в один день важко для вступників. Водночас усі інші альтернативи такій моделі, наприклад, проходження оцінювання в межах двох днів, позбавляли б величезну кількість вступників права на проходження цих іспитів“, – наголосила вона.
Вакуленко нагадала, що УЦОЯО проводить оцінювання не лише в Україні.
“Ми проводимо оцінювання за кордоном. Доїзд за кордоном є доволі дорогим. І ми передбачаємо, що якби оцінювання тривало два дні, то деякі родини не могли би забезпечити проїзд своїм дітям. І, відтак, відмовились би від вступу до українських закладів вищої освіти з-за кордону”, – розповіла вона.
Крім того, деякі вступники перебувають на тимчасово окупованих територіях або на територіях, де не можна проводити оцінювання з міркувань безпеки (адже там ведуться постійні активні бойові дії).
“Зокрема минулого року ми не проводили оцінювання в Херсонській, Донецькій, Луганській областях. Так само логістика для вступників є доволі складною, небезпечною. І наражати їх на подвійну небезпеку ми би не хотіли”, – підсумувала експерт.