На Центральному залізничному вокзалі столиці розпочала роботу виставка «ВІЧНІ.UA: Подорож з минулого в майбутнє». Проєкт представила мисткиня та військовослужбовиця 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Ганзюка Ірина iSky. Про це повідомила «Укрзалізниця» у Facebook.
В експозиції зібрано 14 образів слов’янських богів і міфологічних персонажів. Вони відтворені у вигляді костюмів ручної роботи та картин. До виставки також увійшло арт-відео, що розкриває ідею авторки та створює візуальну подорож у світ давньої міфології.
«За задумкою авторки, кожен персонаж співвіднесений з конкретною сучасною постаттю — військовим чи військовою, митцем або культурним діячем. Персонажі виставки увібрали силу цих людей, проте залишились без облич — щоб підкреслити, що цінності не залежать від конкретної постаті, а спільні для всієї нашої культури», — зазначили в «Укрзалізниці».
Виставка відкрита у Червоній залі Центрального вокзалу Києва з 15 по 22 вересня. Відвідувачі можуть переглянути експозицію щодня з 10:00 до 21:00. Вхід вільний.
Ірина iSky — ветеранка, “художниця по костюмах повнометражного фільму «Конотопська відьма». У своїх роботах вона поєднує елементи слов’янської міфології, символізм, апсайклінг та сучасні мистецькі техніки. Мисткиня є авторкою виставок «Перевтілення душі» (2020), «САМотність» (2021) та «333» (2022).
«В часи випробувань людство звертається до власного коріння, шукаючи силу у своїй історії. Грецькі, скандинавські, єгипетські боги надихають світ, але ми, українці, маємо власний, унікальний пантеон. Про нього відомо мало через століття знищення та спотворення нашої міфології. «Вічні.UA» покликаний повернути слов’янських богів у сучасний культурний контекст, нагадати про силу наших предків та об’єднати українців через мистецтво», — зазначила авторка.
Наприкінці серпня у холі Центрального вокзалу Києва презентували художню роботу Лесі Хоменко «Рух». Проєкт реалізовано PinchukArtCentre у співпраці з «Укрзалізницею». Полотно розміром 21×12 метрів встановили у вікні будівлі навпроти сходів та ескалаторів, що ведуть до перонів. Композиція роботи апелює до архітектури вокзалу, зокрема ескалаторів, та водночас символізує українське суспільство як колективний безперервний рух. За словами авторки, йдеться про єдність людей, які разом захищають країну та відстоюють демократичні цінності. Вокзал у цьому контексті постає місцем, де перетинаються долі мільйонів українців.