У Національному художньому музеї України відкрилася виставка «Спецфонд. Нові дослідження», що стала наступним етапом у дослідженні радянських репресій проти українського мистецтва. Проєкт повертає в культурний обіг імена митців, чиї твори десятиліттями зберігалися під грифом «таємно». На відкритті побував фотокореспондент ZN.UA Василь Артюшенко.
У центрі експозиції — історія так званого Спецфонду: засекреченого зібрання картин, які потрапили під заборону у 1930-х роках. Їхні автори — художники, звинувачені радянською владою у «формалізмі», «націоналізмі» чи антирадянських поглядах, — зазнали репресій, а їхні роботи вилучали з музеїв і передавали на знищення. Однак багато творів вдалося зберегти завдяки зусиллям музейників.
Уперше широкій публіці демонструються роботи, які до цього були недоступними навіть фахівцям. Серед них — масштабні полотна Абрама Черкаського, які понад 80 років зберігалися в рулонах і лише нещодавно пройшли реставрацію. В експозиції представлені також твори Давида Бурлюка, Віктора Пальмова, Єфрема Світличного, Оксани Павленко, Лева Крамаренка, Івана Падалки, Юрія Садиленка та інших представників українського авангарду.
Проєкт охоплює діяльність основних художніх об’єднань 1920–30-х років — АХЧУ, АРМУ, ОСМУ, АНУ, які стали осередками розвитку модерністського мистецтва до офіційного впровадження соцреалізму. Для багатьох учасників цих угруповань участь у творчих пошуках завершилася вироками, засланнями або смертю.
Це вже не перша спроба музею розповісти про Спецфонд: попередні виставки проходили у 1998, 2015 та 2016 роках. Однак саме «Нові дослідження» вперше відкривають раніше невідомі сторінки цієї історії. Виставка засвідчує повернення замовчуваних імен у публічний простір — не як сенсацію, а як визнану частину українського художнього процесу.