Виплати військовим затримуються – як це впливає на перекази та як повернути кошти, пояснення юриста.

Військові в приміщенні ТЦК (фото: ddk.dn.ua)

Іноді, коли військовослужбовець переводиться, через затримки з документами виплати можуть на деякий час “зависнути”. Багато хто вважає, що в такому випадку можна вимагати компенсацію відповідно до Кодексу законів про працю, як при цивільному звільненні. Проте судова практика розрізняє ці ситуації.

Основне:

• Алгоритм дій: у разі затримки виплат військовослужбовцю слід терміново звернутися до фінансової служби нової частини або на гарячу лінію Міністерства оборони.
• Захист від інфляції: єдиним ефективним інструментом при переведенні є закон про компенсацію втрати доходів, що дозволяє стягувати лише інфляційні втрати.
• Різниця з звільненням: суворі норми матеріальної відповідальності роботодавця (ст. 116, 117 КЗоТ) діють виключно при остаточному звільненні з армії.
• Позиція Верховного Суду: виключення зі списків частини у зв’язку з переведенням не є завершенням служби, тому стягнути середній заробіток за затримку за нормами КЗоТ неможливо.
• Безперервність нарахувань: відповідно до Порядку № 260, грошове забезпечення за новою посадою повинно нараховуватися безперервно з першого дня її отримання.

Що робити, якщо гроші “зависли” при переведенні з частини в частину (інфографіка РБК-Україна)

Що може статися з грошима при переведенні

Процес передачі особистої справи та фінансових атестатів між підрозділами часто затримується через логістичні або адміністративні проблеми. Проте закон зобов’язує приймаючу сторону не залишати захисника без фінансування.

“При переведенні військовослужбовця з однієї частини в іншу виплати дійсно можуть “зависнути” через бюрократичні затримки в передачі фінансової документації, проте, відповідно до п. 23 Порядку № 260, грошове забезпечення повинно нараховуватися за новою посадою безперервно з дня вступу на неї, що покладає на приймаючу сторону обов’язок оперативно усунути причини затримки”, – пояснює Тетяна Козян.

На її думку, у правовій площині вкрай важливо розрізняти процес переведення (ротації) та остаточне звільнення зі служби, оскільки Верховний Суд у постанові № 400/5149/24 чітко розмежував ці поняття.

“Виключення зі списків частини у зв’язку з переведенням не є завершенням служби, а отже, в таких випадках неможливо застосувати статті 116 і 117 КЗоТ України для стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку”, – зазначає вона.

Чому норми КЗоТ не діють при зміні місця служби

Деякі юристи намагаються застосувати загальні норми трудового права до будь-яких випадків невиплати грошей військовим. Проте суди детально вивчають специфіку військового законодавства і відхиляють такі позови, якщо йдеться про переміщення всередині ЗСУ.

“Хоча судова практика, зокрема рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.02.2026 № 560/18379/25, підтверджує успішне застосування норм КЗоТ для захисту прав саме при звільненні через відсутність аналогічних норм у спеціальному військовому законодавстві, при переведенні посилання на статтю 117 КЗоТ вважається безпідставним розширеним тлумаченням”, – підкреслює експерт.

Таким чином, правові наслідки для фінансистів у разі затримки грошей під час ротації та при звільненні в запас абсолютно різні.

“Отже, якщо при остаточному розрахунку під час звільнення захисник може вимагати середній заробіток за кожен день затримки, то при зміні місця служби (ротації) єдиним ефективним механізмом захисту є апеляція до Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати”, що дозволяє стягувати інфляційні втрати, але не середній заробіток”, – роз’яснює вона.

Куди звертатися військовослужбовцю, щоб розблокувати виплати

Військовим рекомендують не чекати місяцями автоматичного вирішення проблеми, а самостійно ініціювати процес перевірки фінансових документів через офіційні канали.

“Для оперативного вирішення питання затримки виплат під час переведення військовослужбовцю слід звертатися до фінансової служби нової частини або на гарячу лінію Міністерства оборони, оскільки право на своєчасне забезпечення гарантовано державою незалежно від адміністративних або логістичних труднощів підрозділів”, – підсумовує адвокат.

Важливо: Цей матеріал має виключно ознайомчий характер і не є юридичною консультацією. РБК-Україна не несе відповідальності за дії, вчинені на основі цієї інформації. У разі необхідності в правовій допомозі або тлумаченні законодавства рекомендуємо звернутися до кваліфікованого юриста.