Через заміновані поля, мобілізацію працівників, дефіцит ресурсів та зруйновану логістику аграрії опинились перед новими викликами. Зокрема, необхідності пошуку нових регіонів для вирощування культур. Це все ставить під загрозу урожай.
Воєнні виклики для аграрного сектору
“Нині найбільшими проблемами для аграріїв – кадрове забезпечення, особливо дошкуляє нестача механізаторів та спеціалістів середньої ланки, які пішли захищати Батьківщину, а також зростання цін на ресурси, особливо паливно-мастильні матеріали”, – каже експерт.
Також тимчасова окупація частини територій, мінна ситуація, евакуація населення, блокада морських портів, зростання вартості ресурсів та логістичні ризики – вплинули на регіональне розміщення виробництва сільськогосподарських культур та дещо змінило структуру посівів по областях.
“Наприклад, у регіонах з помірним кліматом (Волинська, Рівненська, Чернівецька) збільшились посіви ячменю, озимої пшениці, сої, а також кормових культур для тваринництва. Проте найбільших змін зазнало розміщення овочівництва та баштанництва, площі вирощування яких зросли в центральних і західних регіонах”, – пояснює Гриник.
Завдяки цьому зміщенню ареолу вирощування очікується, що валове виробництво овочів у 2025 році зросте, на +5,3% порівняно з 2024-м, а баштанних культур на +10,7%, досягнувши 8,06 млн тонн. Це сприятиме задоволенню внутрішнього попиту та стабілізації цін.
Брак добрив негативно впливає на урожай
“Ринок мінеральних добрив вітчизняних виробництв скоротився в середньому на 50%. Упродовж воєнного стану обсяг внесення мінеральних добрив зменшується, підвищується дефіцит поживних речовин, що є одним з факторів зниження родючості ґрунтів”, – каже науковець.
Наприклад, розрахункова потреба мінеральних добрив під запланований урожай у 2025-му більш як вдвічі перевищує фактично внесену кількість у 2024-му. Подібна ситуація й із засобами захисту.
“Разом з тим, аграрії використовують всі технологічні можливості аби забезпечити бажаний результат”, – додає Гриник.