Війна по-різному позначається на диких тваринах в Україні – від лінії фронту до заповідників.
Тварини на лінії зіткнення
За словами вченого, вибухи та пожежі не мають настільки руйнівного впливу на тварин, як це іноді подають у ЗМІ. Звірі швидко звикають до гучних звуків, якщо немає прямої загрози життю. Наприклад, на позиціях, що постійно обстрілюються, можна бачити козуль і фазанів, які поводяться спокійно.
Втім, реальною небезпекою залишаються міни та розтяжки, на яких гинуть тварини. Крім того, зафіксовані випадки браконьєрства з боку військових.
Смертельні пастки на кордоні
На прикордонних територіях з Білоруссю встановлено єгозу – дріт із гострими лезами, що розтягується на сотні метрів. Потрапивши в таку пастку, тварини не можуть вибратися.
“Зараз на цій лінії – просто кладовище тварин: кістяки козуль, лосів, навіть зубрів та ведмедів”, – зазначає Смаголь.
Ситуація в заповідниках
В окупованій “Асканії-Новій” у перші місяці війни пожежа знищила кілька гектарів степу, а сайгаки, злякавшись гелікоптерів, розбивалися об огорожі. Нині обстрілів там немає, тваринами опікуються місцеві звіроводи.
У Чорнобильській зоні війна суттєво не вплинула на популяції коней Пржевальського та вовків, хоча плани з випуску зубрів зірвалися.
Заборона полювання – плюси й мінуси
Через заборону полювання зросла чисельність лося, козулі та червонокнижного зубра. Але разом із цим різко побільшало м’ясоїдних хижаків – лисиць, шакалів та вовків. Це спричинило спалахи сказу та інших хвороб. Наприклад, кількість лисиць у мисливських угіддях за два роки збільшилась майже вп’ятеро – до 250 тисяч особин.