Відеофіксація нотаріальних дій – особливості та ризики цієї ініціативи.

Ілюстративне фото: Чому тотальна відеофіксація нотаріальних дій – це ілюзія безпеки (dn.gov.ua)

На сайті Кабінету Міністрів зареєстровано петицію щодо запровадження обов’язкової відеофіксації всіх нотаріальних дій. Пропонується кардинально змінити правила роботи нотаріату, здійснюючи обов’язкову фіксацію кожної процедури для захисту громадян від шахрайства та спрощення доведення в судах. Подібне вже обговорювалося раніше, проте через технічні невідповідності норму так і не ухвалили.

Про юридичні нюанси цієї ініціативи, потенційні ризики для кібербезпеки та захисту персональних даних, а також про раціональні альтернативи тотальній фіксації – в колонці адвоката Адвокатського об’єднання “Leshchenko & Partners”, кандидата юридичних наук Ігоря Быкова для РБК-Україна.

Читайте також: У Дії запускають сервіс, який спрощує сплату боргів та зобов’язань

Головне:

• Проблема волевиявлення: Об’єктив камери фіксує лише фінальний момент підписання документа, але не відображає психологічний тиск або шантаж, які могли чинитися на особу за межами нотаріального офісу.
• Технологічні ризики: Тривале зберігання великих обсягів конфіденційних даних створює загрози кібернападів, тоді як розвиток нейромереж і дипфейків може ускладнити судові процеси через необхідність тривалих IT-експертиз.
• Економічний аспект: Організація захищеної фіксації вимагає сертифікованої техніки та державних серверів. Фінансування цього процесу під час війни є складним, а перекладення витрат на нотаріусів підвищить вартість послуг.
• Альтернативний підхід: Замість тотальної фіксації доцільно ввести обов’язкову фіксацію лише для угод з “груп ризику” (операції з майном літніх людей, угоди за закордонними довіреностями, зміна власників бізнесу).

На сайті Кабінету Міністрів України 19 травня 2026 року була зареєстрована петиція № 41/009925-26еп під назвою “Обов’язкова відеофіксація нотаріальних дій”.

Звернення адресоване Кабміну, президенту та Верховній Раді. Ініціатива пропонує радикально змінити правила роботи нотаріату, запровадивши обов’язкову фіксацію всіх процедур.

Мета виглядає благородно – захистити громадян від шахрайства, спростити доведення в судах і припинити багаторічні спори про спадщину або відчуження майна.

Ідея відеофіксації нотаріальних дій не є новою для України, схожий законопроект під № 9063 від 06.09.2018 року вже розглядався в законодавчому органі і відомий як Проект Закону “Рейдерству СТОП!” (про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення захисту прав власників майна шляхом аудіо та відео-фіксації процесу проведення нотаріальних дій).

Ця ініціатива VIII скликання парламенту була першою масштабною спробою ввести обов’язкову фіксацію нотаріальних дій, проте через ряд технічних невідповідностей і зауважень профільних комітетів закон так і не був ухвалений.

Сьогодні, на фоні розвитку технологій, ми знову повертаємося до цієї дискусії. Однак, аналізуючи текст нової петиції, доводиться констатувати: тотальна відеофіксація в запропонованому вигляді є нежиттєздатною та небезпечною ілюзією.

Камера, як інструмент легалізації злочину

Головний аргумент прихильників відеофіксації – перевірка реального волевиявлення особи та захист вразливих верств населення (одиноких пенсіонерів, людей у стані стресу або під впливом різних речовин тощо).

Проте об’єктив камери фіксує лише фінальний епізод – безпосередній момент підписання документа. Камера не здатна відобразити психологічний тиск, загрози або шантаж, які відбувалися за межами офісу нотаріуса.

Запугана жертва виконає всі вказівки змовників з бездоганною поведінкою та усмішкою на обличчі. У такому випадку наявність відеозапису не лише не допоможе суду, а навпаки – стане для шахраїв легітимним доказом того, що особа діяла “добровільно та усвідомлено”.

Відеозапис ризикує перетворитися з інструмента захисту на інструмент легалізації шахрайських схем.

Читайте також: Без нотаріуса та черг: які документи командир може посвідчити на місці служби безкоштовно

Дипфейки та витік даних

Петиція пропонує тривале зберігання гігабайтів конфіденційних даних. У сучасних реаліях це створює фундаментальні загрози, пов’язані з витоком даних та дипфейками.

Державні реєстри та бази даних регулярно стають об’єктами кібернападів.

Поява в відкритому доступі або на чорному ринку відеозаписів з детальними умовами комерційних угод, зачитуванням персональних даних та заповітів мільйонів українців стане катастрофою для національної безпеки та приватного життя громадян. Це сформує готову базу даних для майбутніх таргетованих шахрайств.

Разом з тим, розвиток генеративних нейромереж дозволяє створювати високоточні підробки голосу та обличчя. Паперовий бланк суворої звітності має фізичні ступені захисту, які криміналістична експертиза розпізнає з точністю до 99%.

Натомість цифрове відео без належної криптографічної інтеграції легко підробити. Як наслідок, суди не уникнуть експертиз, а навпаки – потонуть у ще більш тривалих і дорогих IT-експертизах у пошуках цифрових слідів.

Хто оплатить “кіно”?

Щоб бути належним доказом у залі суду, відеофіксація нотаріальної дії повинна здійснюватися на сертифіковану техніку та зберігатися на відповідних захищених державних серверах.

Фінансування цього з державного бюджету під час війни є утопією. Якщо ж ці витрати покладуть на самих нотаріусів, то вартість нотаріальних послуг миттєво зросте, що обмежить доступ певних категорій громадян до їх послуг.

Раціональний компроміс

Щоб ідея відеофіксації дійсно працювала на захист прав, а не створювала нові ризики, підхід має бути чітко нормативно регламентованим і забезпеченим якісними технічними рішеннями. Компромісом могло б стати запровадження обов’язкової фіксації не для всіх дій підряд, а виключно для “груп ризику”.

Відеофіксація повинна бути обов’язковою лише для вузького кола угод, які мають найвищу ціну помилки або найчастіше стають об’єктами рейдерських атак: операції з відчуження єдиного житла літніми людьми або від імені неповнолітніх; угоди, що здійснюються за довіреностями від громадян, які перебувають за кордоном; великі корпоративні угоди (зміна власників бізнесу, часток у статутному капіталі) тощо.

Для всіх інших нотаріальних дій фіксація повинна стати додатковою сертифікованою послугою. Якщо громадянин бажає додатково убезпечити свою угоду (наприклад, при укладенні заповіту) від майбутніх судових претензій родичів, він оплачує цю послугу самостійно, і нотаріус здійснює запис.

Для захисту від дипфейків та маніпуляцій відеопотік має безпосередньо в момент зйомки шифруватися та підписуватися кваліфікованим електронним підписом нотаріуса з накладенням захищеної мітки часу. Лише за таких умов файл отримає статус незаперечного електронного доказу для суду.

Замість висновку

Тотальна відеофіксація всіх нотаріальних дій – це популістська утопічна ідея, яка в разі прямої реалізації принесе більше шкоди, ніж користі. Україні потрібна гнучка, вибіркова система відеофіксації, побудована на строгих стандартах кібербезпеки та захисту персональних даних.