Великдень 2025 в Україні за новим календарем 20 квітня – чому фарбують яйця і печуть паски
Фарбовані яйця та паски – обов’язкові атрибути Світлого Христового Воскресіння (фото: Getty Images)
Великдень – одне з найважливіших християнських свят, сповнене глибокої символіки й традицій. Особливе місце посідають при цьому фарбовані яйця та паски, приготування яких має багатовікову історію.
Зміст
- Чому фарбування яєць може бути символічним
- Звідки взявся звичай робити крашанки та писанки
- Що може символізувати паска на Великдень
- Які традиції пов’язані з приготуванням паски
Чому фарбування яєць може бути символічним
Фарбування яєць на Великдень – не просто традиція, а глибоко символічний ритуал, який поєднує дохристиянські вірування, біблійні легенди та народні традиції.
В цілому яйце є універсальним символом, який означає родючість та оновлення життя. Він присутній у кожній культурі – від стародавніх єгиптян і персів до сучасних держав.
Поміщене у великодній кошик яйце може символізувати тіло Господнє, поміщене у гробницю. Тим часом розтріскування яйця являє собою воскресіння Ісуса Христа.
Дехто з дослідників вважає, що кількість яєць при цьому також є символічною (зазвичай їх малюють 13 – на честь дванадцяти апостолів і Спасителя).
Насамкінець важливим може бути й колір, який використовується під час виготовлення крашанок і писанок:
- червоний – кров, яку Христос пролив на хресті заради спасіння людства, жертва;
- жовтий – світло та радість Воскресіння;
- синій – небесна благодать і спокій;
- зелений – оновлення життя, прихід весни.
Звідки взявся звичай робити крашанки та писанки
Про походження звичаю робити крашанки та писанки на Великдень існує чимало переказів.
Одна з найдавніших легенд, знайдена у грецьких рукописах Х століття, розповідає, як Марія Магдалина прийшла до римського імператора Тиберія, щоб сповістити про воскресіння Христа, та подала у подарунок яйця. Імператор не повірив і промовив: “Скоріше це яйце стане червоним, ніж буде можливе воскресіння з мертвих”. І тут, у всіх на очах, яйце нібито почервоніло.
В українській народній традиції також існує чимало переказів, які пояснюють походження писанок:
- на Поділлі розповідають, буцімто Ісус після свого воскресіння наказав воякам, які охороняли його труну, щоб ті йшли та сказали всім людям, що Христос воскрес (при цьому він дістав із гробниці крашанку і дав охоронцям – для того, щоб люди їм повірили);
- на Гуцульщині існує переказ про спробу Марії врятувати свого сина та зробити підношення у вигляді зроблених власноруч крашанок і писанок правителю Понтію Пілату (коли Марія дізналась, що вже занадто пізно, вона зомліла, а писанки покотилися по всьому світу);
- у Київській області зустрічаються розповіді про те, як Ісус Христос ходив зі Святим Петром по землі й в одному селі люди почали жбурляти у Спасителя камінням та грудками землі, проте камінь, торкаючись Ісусової одежі, перетворювався на писанку, а грудка землі – на крашанку (тоді Святий Петро зібрав їх до кишень і пізніше роздав людям, що перетворилось на Великодню традицію);
- у Полтавській існує легенда, буцімто писанки робила Матір Божа ще тоді, як Ісус був маленьким, щоб “дитина дуже тішилась тими цяцьками”.
Тим часом видатний український діяч, науковець і письменник Іван Франко писав про великодні яйця так: “Писанки у нашого народу мають значення до певної міри талісмана. Свячені писанки або взагалі освячувані яйця є першою стравою, яка переломляє піст”.
Він розповідав також (виходячи з народних переказів), що писанки можуть:
- приносити любов і приязнь, красу та багатство;
- ставати подарунком для близьких і дорогих гостей на знак побажання здоров’я та щастя;
- бути оберегом для худоби (якщо в день святого Юрія погладити худобу по хребту від голови до хвоста);
- захищати оселю, якщо зберігати їх під іконами;
- приносити пасікам добрий медозбір тощо.
Отже, фарбування яєць на Великдень – не просто красивий обряд, але й давня традиція з багатим символізмом (який може залежати від того чи іншого регіону).
Що може символізувати паска на Великдень
В цілому святкова паска уособлює Божу присутність у житті людей, Його милосердя та турботу про людство. При цьому її солодкість та пишність мають сприйматися як знак Божої благодаті.
Спершу великодній хліб у християнській традиції був прісним (подібно до опрісноків, які їли юдеї під час виходу з Єгипту), проте згодом люди почали використовувати здобне, дріжджове тісто – як символ нового життя та духовного воскресіння.
Паска також може бути уособленням хліба, який неодноразово згадується в Новому Завіті як важливий духовний символ (адже під час Таємної вечері Ісус Христос розділив хліб зі своїми учнями, назвавши його “тілом своїм”, що стало прообразом Святої Євхаристії).
Знайти у великодніх пасках можна також інший символізм:
- форма та структура – паски можуть мати круглу або високу циліндричну форму, що нагадує купол церкви;
- інгредієнти – паски готуються з найкращих продуктів (борошна, молока, масла, яєць), що символізує достаток і Божу благодать;
- дріжджове тісто – закваска у тісті може символізувати духовне зростання та Воскресіння Христове.
Які традиції пов’язані з приготуванням паски
Традиція випікання обрядового хліба має давнє походження. Вважається, що цей звичай міг з’явитися ще в дохристиянські часи. Водночас за християнства паска набула особливого значення, пов’язаного з Воскресінням Христовим.
У ранньохристиянські часи на Великдень під час богослужіння залишали хліб, названий “артос” – як символ присутності Ісуса Христа серед вірян. Пізніше цей звичай трансформувався, тож у домашніх умовах люди почали випікати святковий хліб – паску.
Примітно, що випікання великоднього хліба здавна могло супроводжуватись особливими обрядами:
- господиня повинна була бути вдягнена у чистий одяг;
- в домі мала панувати тиша;
- всі думки мали бути зосереджені на молитвах і добрих намірах.
Існує також повір’я, що паску не можна куштувати до її освячення – це вважається гріхом.
Водночас після освячення паска стає головною окрасою святкового столу. Разом із крашанками, ковбасами та іншими великодніми стравами вона є важливим елементом святкової трапези, що нагадує про Воскресіння Христове та Його жертовність заради спасіння людства.