У Києві спекли паски “незламності” – із зерна, зібраного на розмінованих полях Херсонщини. Борошно змололи на Миколаївщині – на виробництві, що працює під обстрілами. Акцією організатори хотіли привернути увагу до проблеми мінної небезпеки в Україні.
Паска, яка несе надію
Проект “Soul of Soil 2.0”, що в перекладі означає “Душа землі”, покликаний привернути увагу до замінованих земель України.
На заході спекли паски з зерна із розмінованих полів Херсонщини. Його виростив фермер Олексій Руденко разом із племінниками в Малій Олександрівці і сусідніх селах. Для цього сапери очистили 1800 гектарів поля. Борошно виробив “Золотий шлях”, що працює на Миколаївщині під обстрілами.
“Дуже багато аграріїв, комбайнерів, фермерів виходять у поля, ризикуючи життям, бо знають, що цей хліб чекають і цивільні українці, і військові. Кожен шматок хліба і паски нагадує, що ця земля родить не тільки врожай, а й незламність сили і духу”, – каже Юрій Ніколаєв, представник компанії “Золотий шлях”.
У рамках заходу підготували особливі великодні кошики: у них паска із зерна з розмінованих полів, а також писанки, які створила Оксана Цибух – мама парамедикині Ірини Цибух, яка загинула торік на Харківщині, підірвавшись на міні. Великодні рушники вишили бабусі з прикордонних сіл Сумщини, які у 2022 році були окуповані й досі є у зоні ризику замінування.
“Цей захід нагадує про справжню цінність українського хліба. Він дозволяє відчути наслідки замінування і результати того, що земля повертається до позитивного використання. Зараз ми робимо все, щоб аграрії мали можливість працювати”, – каже Юлія Свириденко, Перша віцепрем’єр-міністерка, Міністерка економіки України.
Цінність українського Великодня
До випікання особливої паски долучились представники посольств, волонтери, військовослужбовці й лідери думок. Майстер-клас із приготування великодньої випічки провів кухар Євген Клопотенко.
“Торік я їздив з експедицією по Україні й на Вінниччині мені приготували паску з печі. Я ніколи раніше такої не їв. Коли скуштував її, то зрозумів, що паска має бути саме такою. Тому сьогоднішня випічка приготована на пряженому молоці, бо воно має аромат печі”, – розповів Клопотенко.
Для оздоблення пасок використали фарбоване пшоно – саме ним в давнину українці прикрашали великодню випічку.
“Попередні роки я святкувала Великдень на фронті. Ми збирались з побратимами і згадували тих, завдяки кому маємо можливість бути разом, а також ті часи, коли могли святкувати поряд з рідними. Сьогоднішній захід дає розуміння, що ми всі робимо спільну справу. Тут я подумала, що в темний час дуже добре видно світлих людей і дуже важливо бути в нашій реальності, не розділяючи цивільних і військових”, – розповіла Кристина із позивним “Кудрява”, військовослужбовиця НГУ.
Кристина зізнається, що свою паску із херсонського зерна у свято розділить із рідними й близькими.
“Мій підрозділ воює у Донецькій і Луганській областях, де теж дуже багато замінованих полів. Ми були щиро здивовані, що фермери обробляють землю навіть поблизу лінії зіткнення. Завжди задумувалась, як важливо зберегти не тільки врожай, а й життя наших громадян, які продовжують його вирощувати”, – додає військова.
“Вражена сенсами, закладеними у сьогоднішній великодній кошик. Відчуваю сильну прив’язаність до хліба – нас з дитинства вчили його цінувати. Є відголоски голодомору, ця травма досі з нами. На початку повномасштабного вторгнення всі скуповували продукти, боячись голоду. А фермери – перші зустрічали ворога, навіть технікою намагались його прогнати. А зараз, під обстрілами, знову вирощують урожай”, – каже Софія Безверха, культурна блогерка.
Вона додає, що на події побачила, як навіть іноземці були розчулені від смислів, закладених у цю випічку.
“Їм не близька наша великодня естетика, але завдяки цьому заходу вони зрозуміли – це диво, що ми святкуємо Великдень з нашими пасками й нашою культурою”, – зазначила Софія.
Розмінування України: крок до безпеки
139 тисяч кв. км українських земель залишаються потенційно замінованими – це більше, ніж площа Греції. Дві третини з них – родючі сільськогосподарські угіддя.
“Терміну “швидке розмінування” – не існує. Це десятиліття роботи, яка потребує людських, фінансових і технічних ресурсів”, – пояснює Тетяна Вельшина, фахівчиня з протимінної діяльності ПРООН в Україні.
Розмінування України вже підтримують 48 країн та організацій. Спільно вдалося очистити 35 тисяч кв. км – цього вистачило б, щоб виростити 10,5 млн тонн хліба.
Попри ці зусилля, понад 1100 цивільних вже постраждали від мін, третина з них – у Миколаївській, Херсонській та Харківській областях.
“Дотримання мінної безпеки допомагає зберегти життя. Тому не чіпайте підозрілі предмети, а при їх виявленні телефонуйте на 101. Це ті золоті правила, які сьогодні мають дотримуватись українці”, – говорить Тетяна.
Додамо, що проект “Soul of Soil 2.0” спільно організували Міністерство економіки України, Програма розвитку ООН (ПРООН) в Україні і торговельна мережа “Сільпо”. Майстер-класи з випікання паски із зерна з розмінованих полів проведуть також у Дніпрі, Миколаєві, Львові, Одесі, Харкові та Нью-Йорку.