У народній традиції кожна річ у великодньому кошику має певний прихований, але глибокий сенс. Однак що про це говорить Церква – знають не всі.
Символізм чи традиція: ставлення Церкви до великодніх кошиків
Ректор Відкритого православного університету Святої Софії-Премудрості, протоієрей ПЦУ Георгій Коваленко у коментарі РБК-Україна повідомив, що в цілому складання продуктів до кошика на Великдень для освячення – навколоцерковна традиція, адже жодних правил щодо цього “у Церкви не існує”.
За його словами, це – та традиція, яка “прикрашає свято у позацерковному полі”. Вона пов’язана також із “обрядовою кухнею” (приготуванням страв, які з плином часу стали вважатись “символічними” для того чи іншого свята).
Експерт зауважив, що до великодніх обрядових страв при цьому належать:
- паски (на дріжджах або ж сирні);
- писанки.
“Наша традиція писанок… Їй багато століть. Вона має ще дохристиянське походження. Тобто про це можуть говорити етнографи. Але у християнстві вона набула своєї певної символіки. Але, знову ж таки, це скоріше народна символіка, ніж якась обов’язкова, канонічна, церковна”, – розповів священник.
Він нагадав, що традиційний – червоний колір писанок – пов’язаний з історією про Марію Магдалину, яка проповідувала Воскресіння римському імператору.
“І коли він дуже скептично до цієї проповіді поставився, сказав, що скоріше повірить, що яйце в її руках почервоніє, ніж у те, що вона говорить. І так і сталося. Тому є це зображення Марії Магдалини з червоним яйцем – це така от, більш загальна традиція”, – розповів протоієрей ПЦУ.
Насамкінець він зауважив, що в Україні писанки вже мають на собі сьогодні:
- і дохристиянські символи;
- і християнські (хрестики й абревіатури “Христос Воскрес” – “ХВ” тощо).
“Це така вже, наша традиція”, – підсумував ректор Відкритого православного університету Святої Софії-Премудрості.
Що можуть символізувати продукти у кошику
Зазвичай на Великдень заведено освячувати ті продукти, які були заборонені до вживання у Великий піст.
При цьому згідно з віруваннями наших пращурів, кожен продукт, який варто покласти у кошик на Великдень, має певний символізм:
- паска (та інші хлібні продукти) – символ Воскресіння та духовної поживи;
- яйця (писанки та крашанки) – символ Всесвіту, духовної повноти, достатку, руху, цілісності, нового життя й відродження;
- м’ясні продукти (сало, шинка, ковбаса і т.ін.) – символ прощення й душевної радості;
- молочні продукти (масло, сир тощо) – символ зв’язку людей та Ісуса Христа, щедрості Бога до людства;
- сіль – символ тієї гіркоти, яку має пізнати кожен християнин, очищаючись від гріхів, оберіг від злих очей;
- гіркий хрін – символ сили та здоров’я.
Варто зазначити також, що до великоднього кошика обов’язково додають щонайменше одну освячену свічку. Вона вважається символом життєдайного світла воскреслого Ісуса Христа та Божої благодаті.
Як можна прикрасити святковий кошик на Великдень
Прикрашання традиційного святкового кошика на Великдень може включати різні елементи, кожен з яких також має те чи інше символічне значення (згідно з народними віруваннями).
В Україні для оздоблення великоднього кошика можуть використовувати:
- вишиті рушники (які часто передають із покоління в покоління) або вишиті серветки – символ життя та щасливої долі;
- гілочки освяченої верби – символ перемоги життя над смертю, оновлення, очищення;
- вічнозелена зелень (мирт, самшит, аспарагус тощо) – символ вічного життя та безсмертя;
- квіти – символ радості, краси природи та благословення;
- кольорові стрічки – символ радості й святковості, урочистості Воскресіння Христового;
- невеликі декоративні елементи (дзвіночки, фігурки ангелів або святих) – символ миру, святості, божественного втручання.
Сам святковий кошик при цьому, за інформацією прес-служби Православної Церкви України, можна вважати символом любові до ближніх.
“І ми складаємо святковий кошик, найперше, щоби розділити його з ближніми”, – зауважили у ПЦУ.