Ватикан оголосив нову дату беатифікації українця Петра Павла Ороса – у вересні 2025 року
Священномученика Петра Павла Ороса буде офіційно зараховано до лику блаженних Католицької Церкви 27 вересня 2025 року. Дикастерія у справах святих написала про це у листі до єпископа Мукачівської греко-католицької єпархії Теодора Мацапули.
Беатифікацію очолить архиєпископ Лодзький кардинал Гжегож Рись, який призначений Папським легатом для цієї події. Саме він виголосить від імені Святішого Отця декрет про зарахування о. Петра до лику блаженних.
Спочатку церемонію планували на 3 травня 2025 року, однак її перенесли у зв’язку зі смертю Папи Франциска 21 квітня та початком періоду Sede vacante – коли Апостольський престол є вакантним.
Хто такий священномученик Петро Павло Орос
Петро Орос народився 14 липня 1917 року в селі Бірі (нині – Угорщина) в родині греко-католицького священника. Після навчання у гімназії в Хусті вступив до Хустської духовної семінарії, яку закінчив у 1941 році. Наступного року він був висвячений на священника та розпочав душпастирське служіння на Закарпатті.
У 1944 році, передчуваючи переслідування Греко-Католицької Церкви, єпископ Теодор Ромжа таємно висвятив о. Петра на єпископа. У 1948 році радянська влада заборонила йому здійснювати священничу діяльність через відмову перейти в православ’я, однак він продовжував служити вірянам у підпіллі.
Його неодноразово переслідували. У 1953 році о. Петра заарештували, а згодом – розстріляли поблизу села Заріччя на Закарпатті. Поховання провели таємно, і лише після легалізації УГКЦ у 1990-х роках вдалося встановити місце його поховання. У 1992 році відбулося перепоховання з почестями.
Визнання мучеництва
5 серпня 2022 року Апостольська Столиця офіційно визнала мучеництво о. Петра Павла Ороса, що стало вирішальним кроком у процесі його беатифікації.
Це рішення стало вшануванням його жертовності, незламної віри та вірності Католицькій Церкві в умовах тоталітарного переслідування.
Зазначимо, беатифікація – це офіційне визнання Католицькою Церквою, що особа жила святим життям і після смерті є в небі, може бути об’єктом публічного культу в окремих місцевостях. Це другий етап канонізаційного процесу перед зарахуванням до лику святих.