Театр Франка у Києві ставить виставу за повістю Забужко – Калинова сопілка, афіша
У театрі імені Франка в Києві працюють над новою виставою (фото: facebook.com/frankotheatre/Julia Weber)
Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка у Києві розпочав роботу над новою виставою. В її основу ляже відомий твір української письменниці та літературознавиці Оксани Забужко.
Яку виставу вирішили поставити в театрі імені Франка
У театрі поділились, що розпочали роботу над новою виставою.
“Вже незабаром на нашій сцені з’явиться “Калинова сопілка” за твором Оксани Забужко”, – розповіли українцям у прес-службі закладу.
Початок робочого процесу (фото: facebook.com/frankotheatre/Julia Weber)
Уточнюється, що за постановку взялась режисер Тіна Єременко-Ворожбіт.
Перші кроки у створенні нової вистави (фото: facebook.com/frankotheatre/Julia Weber)
Поціновувачам театрального мистецтва повідомили, що це буде “напружена психологічна драма із бароковим колоритом”.
Планування театральної постановки (фото: facebook.com/frankotheatre/Julia Weber)
“Це історія про темряву, що не може перемогти світло, та про силу правди, яка проривається крізь найгустіший морок”, – додали в академічному драматичному театрі.
Публікація театру (скриншот: facebook.com/frankotheatre)
Варто зазначити, що про дату прем’єри наразі не повідомляють. Проте стежити за розкладом вистав театру Франка можна за допомогою онлайн-афіші.
Чим особлива повість Забужко про калинову сопілку
Повість Забужко під назвою “Казка про калинову сопілку” було опубліковано вперше у 2000 році.
Вона перекладалась різними мовами (польською, чеською, фарсі) та з успіхом виставлялася на театральних сценах в Україні й за кордоном.
Повість Забужко лягла в основу театральної вистави (фото: facebook.com/frankotheatre/Julia Weber)
В основу твору покладено народну “Казку про дивну сопілку”, мотив та основа сюжету якої пов’язані з перетворенням людини – живої душі – на дерево.
У своїй повісті Забужко:
- досліджує “вічні” питання, які споконвіку хвилюють людину (звідки проростає зло в нашій душі, чи можна зупинити злочин і гріх, розпізнавши його в зародку);
- розповідає “жіночу” версію легенди про Каїна та Авеля (коли одна сестра вбиває іншу).
“Це – повість-притча, повість-міф, повість-метафора, виконана у “прафольклорному” річищі із використанням величезного фольклорного матеріалу”, – вважає літературознавець Ярослав Голобородько.