Україна не планує відновлювати запуски космічних апаратів серії “Сич”, оскільки ці технології значною мірою ґрунтувалися на застарілому радянському спадку та поспішних рішеннях. Подальші розробки можливі лише за умови співпраці з міжнародними партнерами.
Основне:
- Повернення не відбудеться: Космічна програма “Сич” остаточно закрита, оскільки технології застаріли, а відновлення розробок десятирічної давності є недоцільним.
- Поспішний запуск: Останній апарат “Сич-2-30”, запущений у 2022 році, був терміновим проектом до ювілею Незалежності і не дав очікуваного результату.
- Неуспіхи інших місій: Готовий супутниковий проект “Іоносат-Мікро” через війну вже не буде реалізований у попередньому вигляді.
Чому проект “Сич” став історією
Супутники цієї серії були спрямовані на дослідження Землі з космосу. За словами Олега Федорова, це був перехідний етап, який частково базувався на російсько-українській кооперації та був продовженням ще радянського спадку супутникових серій, зокрема типу “Океан-О”.
Хоча згодом з’явився суто український етап (“Сич-1”, “Сич-2”, “Сич-2М”), технологічний час цих апаратів минув.
“Космічні технології повинні спиратися на нові розробки, а якщо їх не було 10 років, то відновити попередній рівень дуже складно. Перспективи можливі лише в кооперації з тими, хто зараз займає провідні позиції в космічній галузі”, – підкреслив експерт, відповідаючи на запитання, чи повернеться Україна до лінійки “Сич”.
Він також пояснив, що останній супутник цієї серії, виведений на орбіту в січні 2022 року, створювався в надто стислі терміни.
“Останній крок у рамках цієї програми був у 2019 році. Тоді Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості вирішило, що до ювілею Незалежності України в 2021 році потрібно запустити новий апарат. Але це був поспішний проект, який реалізували в складних умовах, і він не дав очікуваного результату”, – констатував Федоров.
Які ще космічні проекти зірвала війна
Окрім серії “Сич”, через повномасштабне вторгнення Україна втратила ще один фактично готовий науковий апарат – “Іоносат-Мікро”. Це був пріоритетний проект.
Цей супутник мав виявляти ознаки катастрофічних явищ через аналіз параметрів іоносфери. Його розробило КБ “Південне”, а внутрішню апаратуру створили львівські та дніпровські вчені спільно з партнерами з Польщі та Болгарії.
“Це мав бути комплексний експеримент, перед війною проект був фактично готовим, однак його так і не реалізували… Час пройшов, тому, очевидно, доведеться працювати вже над чимось іншим”, – підсумував Федоров.