Скорочення університеті в Україні – як проходитиме укрупнення у 2026 році
Університети в Україні будуть укрупнювати (фото: Getty Images)
В Україні продовжиться модернізація мережі закладів вищої освіти. Головна мета — скоротити кількість неефективних філій та об’єднати університети, а сильні ЗВС отримають інвестиції на новітнє обладнання.
Як триватиме укрупнення ЗВО у 2026 році
За словами заступника міністра, нинішня мережа вишів є надто роздутою і не відповідає економічним реаліям. Сьогодні у підпорядкуванні МОН перебуває 120 державних закладів вищої освіти, що, на думку посадовця, є надмірним показником.
“Ми не можемо нічого не робити. Держава має створити умови для ефективної мережі. Є міста, де на 150 тисяч населення припадає 6-7 університетів. Тут має працювати здоровий глузд та економіка”, – наголосив Трофименко.
Особливу увагу в міністерстві планують приділити “наведенню ладу” з відокремленими структурними підрозділами та філіями.
Загальна кількість точок навчання (державні, комунальні, приватні всіх сфер включно з військовими, а також включаючи філії та всі заклади де можна здобути якийсь рівень вищої освіти) сягає близько 600. Микола Трофименко пояснив, що часто виникають абсурдні ситуації, коли університети відкривають філії у невідповідних регіонах.
Зараз МОН працює над законопроектом, який встановить чіткі правила гри.
Кошти на розвиток після оптимізації
Реформа – це не лише про скорочення, а й фінансовий стимул на розвиток ЗВО, каже заступник міністра. Університети, які погоджуються на реорганізацію та об’єднання, отримують доступ до ресурсів Світового банку.
“Наш пріоритет — сильні університети. Ми підсилюємо їх за допомогою програм Світового банку: купуємо обладнання та оголосили конкурс на розбудову десяти кампусів. Це точки розвитку для цілих регіонів”, — зазначив заступник міністра.
Як приклад успішної реорганізації він навів Дніпро, де Український державний університет науки і технологій об’єднав п’ять закладів. Завдяки цьому виш зміг закупити унікальне обладнання, яке вже поставлене на 95%. Тепер аспіранти можуть проводити дослідження світового рівня, не виїжджаючи за кордон.
Вже зараз низка університетів мають доступ до високотехнологічного обладнання. Наприклад, в університеті імені Каразіна працює єдиний у Центральній та Східній Європі біопринтер, на якому друкують тканини та органи. Через постійні обстріли лабораторія розташована під землею.
У Львівській політехніці встановили сучасний сканувальний електронний мікроскоп вартістю близько 20 мільйонів гривень, який є критично важливим для матеріалознавства.
Кадри також важливі
Окрім технічного оснащення, МОН інвестує у навчання керівників. До кінця квітня відомство планує завершити підготовку тисячі академічних менеджерів. Це лідери університетських команд, яких вчать стратегічно мислити, працювати з колективами та ефективно проводити оптимізацію своїх закладів.
“Ми надихаємо команди на об’єднання, щоб створювати один сильний заклад у місті замість кількох слабких. Це дозволяє акумулювати ресурси та розвивати наукові школи”, – підсумував Трофименко.