Під час війни ризики для погіршення в Україні епідемічної ситуації, пов’язаної зі сказом, підвищені. З огляду на це громадянам потрібно знати, як поводитись та що робити негайно у випадку укусу твариною.
Зміст
- Чому під час війни ризики сказу є підвищеними
- Що таке сказ і якими є його симптоми
- Як передається вірус сказу
- Чому вилікувати сказ після появи симптомів неможливо
- Можливі ознаки сказу у тварин та його форми
- Які тварини можуть переносити сказ
- Що робити після укусу тварини
- Скільки людей звертаються до медиків через укуси тварин
- Хто з українців перебуває в групі ризику
- Вакцинація та інша профілактика для домашніх тварин
Чому під час війни ризики сказу є підвищеними
Українцям нагадали, що під час війни багато домашніх і свійських тварин залишилися покинутими на територіях ведення бойових дій, однак без належного догляду та вакцинації вони можуть бути потенційними носіями вірусу сказу.
Тим часом дикі тварини мігрують із небезпечних зон до більш спокійних територій.
Крім того, бойові дії значною мірою завадили провести профілактичні заходи у більшості областей України:
- планові вакцинальні кампанії для домашніх і диких тварин;
- контроль за популяцією безпритульних тварин.
“Все це створює підвищені ризики для погіршення епідемічної ситуації, пов’язаної зі сказом”, – пояснили експерти.
Що таке сказ і якими є його симптоми
У Центрі громадського здоров’я (ЦГЗ) розповіли, що сказ (рабієс, гідрофобія) – це смертельне вірусне захворювання, що вражає центральну нервову систему людини та теплокровних тварин (воно спричинене вірусом родини Rhabdoviridae, роду Lyssavirus).
У розмові з ЦГЗ лікар-інфекціоніст, кандидат медичних наук Юрій Жигарєв пояснив, що інкубаційний період сказу зазвичай становить від одного до трьох місяців
“Але може бути від семи днів до понад року – залежно від місця укусу, властивостей вірусу та особливостей імунної системи людини. Найшвидше розвивається хвороба, якщо укус інфікованої тварини стався в голову та шию”, – зауважив експерт.
Серед основних симптомів, які розвиваються після інкубаційного періоду:
- гарячка;
- головний біль;
- неспокій;
- гідрофобія (страх води);
- аерофобія (страх протягів, повітряних потоків);
- галюцинації;
- агресія;
- параліч;
- кома.
Як передається вірус сказу
В цілому вірус сказу передається через слину інфікованої тварини. Найчастіше – під час укусів.
Однак можливе зараження і через подряпини або потрапляння слини на слизові оболонки або відкриті рани.
Інші шляхи передачі (наприклад, аерозольний – у печерах з великими колоніями кажанів) є вкрай рідкісними, і для України це мало актуально.
Зазначається, що зараження сказом можливе навіть під час контакту з мертвою інфікованою твариною (наприклад, через порізи чи подряпини під час розбирання туші або зняття шкури, а також під час потраплянні слини загиблої тварини на пошкоджену шкіру).
У ЦГЗ додали, що людина не може бути безсимптомним носієм вірусу сказу.
“Під час інкубаційного періоду, коли симптоми ще не проявилися, вона не є заразною. Інфекція стає небезпечною для інших лише після появи клінічних ознак хвороби”, – пояснили громадянам.
Чому вилікувати сказ після появи симптомів неможливо
Без лікування сказ завжди призводить до смерті. За словами Жигарєва, якщо в людини з’явилися симптоми, врятувати її неможливо – хворий помирає.
“Тому надзвичайно важливо почати постконтактну профілактику (ПКП) сказу одразу після контакту з потенційно інфікованою твариною, до появи симптомів”, – наголосив він.
Уточнюється, що ПКП може передбачати тільки вакцинацію або одночасне введення імуноглобуліну за призначенням лікаря.
“Сказ є одним із найсмертельніших вірусних захворювань: після появи клінічних симптомів його летальність становить 100%. Вірус атакує нервову систему, спричиняючи важкі неврологічні розлади, параліч і смерть. Ефективного лікування немає, але розвитку хвороби можна запобігти вакцинацією”, – пояснив експерт.
Саме тому – з метою профілактики – вакцину проти сказу вводять групам високого ризику (ветеринарам, лісникам, кінологам тощо).
При цьому для доконтактної та постконтактної профілактики застосовують одну й ту саму вакцину – антирабічну (проте за різними схемами).
Можливі ознаки сказу у тварин та його форми
В цілому інфіковані сказом тварини часто поводяться неадекватно: втрачають страх перед людьми, стають агресивними або, навпаки, млявими.
Серед інших ознак хвороби:
- слинотеча;
- утруднене ковтання;
- параліч.
“Тварини можуть передавати вірус за кілька днів до появи симптомів, тому навіть зовні здоровий собака чи кіт може становити загрозу”, – наголосили в обласному центрі контролю та профілактики хвороб.
Повідомляється, що форми сказу можуть бути різними:
- буйний -агресивна поведінка;
- паралітичний сказ – малопомітні симптоми, поступова слабкість і параліч;
- атипові форми (наприклад, без гідрофобії).
“Усі форми сказу для людини без вакцинації -летальні”, – нагадали українцям.
Які тварини можуть переносити сказ
Сказ можуть переносити як домашні, так і дикі тварини -собаки, коти, лисиці, вовки, єноти, борсуки та кажани.
“Деякі інші тварини, як-от гризуни чи їжаки, можуть хворіти на сказ, але у світовій медичній літературі не зафіксовані підтверджені випадки зараження людини сказом від цих тварин”, – зауважив Жигарєв.
Тим часом птахи, плазуни, земноводні та комахи сказ не переносять.
Спеціалісти радять: щоб мінімізувати ризик зараження сказом, необхідно триматись на відстані від безпритульних або диких тварин (не слід їх торкатися, годувати з рук чи намагатися приручити).
Що робити після укусу тварини
Якщо вас вкусила тварина, потрібно:
- негайно промити рану водою з милом – впродовж 15 хвилин або довше;
- обробити ранку антисептиком, що містить 70% спирту, або 5%-розчином йоду.;
- якомога швидше звернутись до лікаря;
- якнайшвидше отримати антирабічну постконтактну профілактику – бажано впродовж 24 годин після укусу.
“Чим пізніше це зробити, тим вищий ризик інфікування сказом”, – наголошують фахівці.
Громадянам розповіли також, що якщо лікар відмовляється вводити антирабічну вакцину, важливо не зволікати:
- звернутись до іншого медичного закладу (існує окремий перелік закладів, де проводять антирабічну вакцинацію);
- зателефонувати на гарячу лінію Міністерства охорони здоров’я (за номером: 0 800 505 201).
“Важливо: навіть якщо після укусу тварини, що поводилася підозріло, на шкірі немає значних пошкоджень, все одно потрібно звернутися до лікаря. Вірус сказу у слині хворої тварини може потрапити в організм людини навіть через мікроушкодження на шкірі. Тому якщо вас обслинила тварина з підозрілою поведінкою, потрібно також звернутись до лікаря”, – пояснили українцям.
Жигарєв уточнив, що про жодні “20 уколів у живіт” нині не йдеться. Кількість ін’єкцій, необхідних для запобігання хворобі за сучасними схемами вакцинації, – всього п’ять впродовж 28 днів:
- одну в нульовий день – під час звернення до лікаря;
- на третій день;
- на сьомий день;
- на 14-й день;
- на 28-й день.
Існують навіть схеми з внутрішньошкірним введенням вакцини, яке майже безболісне.
За словами експерта, один із найнедолугіших міфів щодо курсу вакцинації від сказу стосується неможливості вживати алкоголь.
“Були випадки, коли пацієнти навіть відмовлялися від щеплень, бо думали, що не зможуть випити. Насправді під час курсу вакцинації проти сказу можна вести звичайний спосіб життя і навіть вживати алкоголь (але не зловживати!). Офіційні інструкції до сучасних вакцин проти сказу не містять заборон щодо вживання алкоголю”, – розповів лікар.
Скільки людей звертаються до медиків через укуси тварин
Згідно з інформацією Хмельницького обласного центру контролю та профілактики хвороб, впродовж 2023 року в Україні було зареєстровано 1845 звернень через покуси чи обслинення тваринами, хворими на сказ (це 4,5 випадки на 100 тисяч населення).
У 2024 році, за оперативними даними, кількість таких звернень зросла до 2427 (5,86 випадки на 100 тисяч населення).
Тим часом за інформацією обласних Центрів контролю та профілактики хвороб:
- у 2023 році було зареєстровано один випадок сказу у дорослого – у Вінницькій області;
- у 2024 році в Україні було зареєстровано два випадки сказу серед дорослих – у Дніпропетровській та Харківській областях.
Хто з українців перебуває в групі ризику
В цілому до груп ризику належать фахівці, які мають підвищений ризик зараження внаслідок частих контактів із тваринами, наприклад, ветеринари чи лісники.
“За нинішніх умов в групі ризику перебувають мешканці прифронтових територій, переважно у сільській місцевості, особливо діти, які через свою активність і допитливість можуть часто контактувати з тваринами”, – пояснили громадянам.
Водночас переносити сказ можуть і домашні коти, якщо вони невакциновані.
“На жаль, в останні роки майже половина всіх випадків сказу в Україні – від котів, зокрема й домашніх… Вірус може проникати навіть через мікротравми. Іноді достатньо, щоб мила киця просто полизала вашу руку”, – уточнив Жигарєв.
Вакцинація та інша профілактика для домашніх тварин
Українцям пояснили, що вакциновані тварини не можуть передавати сказ.
Наголошується, що власники домашніх тварин в Україні можуть безоплатно вакцинувати своїх улюбленців від сказу у державних ветеринарних установах (найближчу з них можна обрати з офіційного переліку).
Водночас вакцинацію необхідно повторювати щороку, щоб підтримувати у тварин надійний імунітет.
Серед інших профілактичних заходів, які можуть захистити тварин від сказу, згадують такі:
- унеможливлення контактів домашніх тварин із дикими та безпритульними (адже вони можуть бути носіями вірусу);
- негайне звернення до ветеринарної служби, якщо поведінка вашої або чужої тварини викликає підозру (наприклад з’являється агресія, страх води чи світла).