Чи дійсно в Україні змістились сезони, а стихійні явища почастішали, яким має бути справжнє бабине літо, чи навчаться люди "керувати" погодою та чи існує метеозалежність, – в інтерв'ю РБК-Україна.
Головне:
- Перший сніг, циклони чи бабине літо: чого чекати від погоди у вересні
- Останнє тепло восени: коли українців потішить бабине літо
- Сезони змістились, а стихійні явища почастішали? Що відбувається із погодою в Україні
- Вікова мудрість чи вигадка: чи можна довіряти народним прикметам про погоду
- Головний біль і загострення хвороб: чи дійсно погода здатна впливати на самопочуття людей
Ці вихідні стануть останнім теплим вікендом у вересні. Вже з середини наступного тижня прийде похолодання, а у Карпатах можливий мокрий сніг.
“Вихідні 27-28 вересня будуть холодними та вологими. Похолодання торкнеться усієї України, проте опади все ж будуть переважно у вигляді дощу, а інша фаза, снігова – лише місцями в Карпатах. Словом, зміна сезонів не за горами з усіма хмарами, похолоданнями, дощами і навіть можливим снігом”, – каже синоптик і метеоролог Наталія Діденко.
РБК-Україна розпитало експертку про те, чого чекати від погоди восени, коли буде бабине літо, чи можна довіряти народним прикметам та чи існує метеозалежність.
– Як можете схарактеризувати погоду в Україні у вересні? Вона звичайна чи спостерігаються аномалії?
– Місяць ще не закінчився, тому характеризувати його вже буде некоректно. Поки вересень як вересень, і бабине літо було, і потепління, і ось йде похолодання. Нічого екстремального у вересні поки не спостерігається.
У Києві, та й не тільки, були дощі і зниження температури – класична осіння погода. Але антициклон з південного заходу витіснив атмосферний фронт, який приніс таку погоду, і на цих вихідних повсюдно в Україні сонячна погода з достатньо високою температурою повітря – до 24-28 градусів. Так потриває приблизно до половини наступного тижня.
Вже 25-26 вересня до нас наблизиться холодна повітряна маса арктичного походження і також циклони. А циклони – це вологі утворення із низьким атмосферним тиском. Тому погода різко зміниться.
– Днями ви ділились попереднім прогнозом, що у Карпатах є ймовірність снігу уже в наступні вихідні?
– Погода завжди має природні синоптичні періоди, які коливаються від 3 до 7 днів. Тобто, якщо є період теплої погоди, то за ним прийде якийсь інший, наприклад холодної й вологої погоди. Так буде і зараз.
Наголошую, що це попередній прогноз. Треба розуміти, що найбільш реальні дані синоптики можуть подавати за дві-три доби. У межах 5-7 діб – це тенденція. Але я синоптик, тому коли бачу тенденцію до похолодання, то не можу про це не попередити, бо це моя основна робота. Тому треба бути готовими до різкого похолодання на наступні вихідні.
Що стосується снігу у Карпатах, то тут не варто драматизувати. Це високогір’я, і поєднання дуже низької температури повітря і вологості може провокувати мокрий сніг. Про подальше поширення я б не говорила, бо це прогноз дуже завчасний. Але є висока ймовірність мокрого снігу в Карпатах на наступні вихідні.
– Це буде короткотривале похолодання чи може затягнутися на тиждень і більше?
– Сніг у жовтні й навіть листопаді ніколи довго не лежить. Тому навряд чи можна говорити про тривале похолодання у вересні.
– Коли українцям чекати на бабине літо?
– За синоптичною та календарною традицією воно буває у жовтні. Дуже сподіваємося, що воно буде і цьогоріч, але говорити конкретно не можемо, бо повторююсь, синоптики складають прогнози за 2-3 доби і тенденцію до 5-7.
– Чи відрізняється бабине літо від просто осінньої теплої погоди?
– Бабине літо – це тривалий період сухої, теплої, маловітряної погоди після періоду похолодання восени. Тому, якщо восени тиждень світить сонце, є невеличкі хмари, температура повітря досить комфортна, нема сильного вітру, то це можна називатися бабиним літом.
– Ці ознаки бабиного літа характерні для всіх регіонів України: що на півдні, що в Карпатах?
– Звісно, бабине літо скрізь однакове, хіба лише з тою відмінністю, що в навколо карпатських регіонах вдень може бути 18-22 градусів, а на Миколаївщині чи Херсонщині – 25-28 градусів. Але все одно, і там, і там тепла погода за умови сонця, відсутності дощів і сильного вітру – це бабине літо.
– Яка погода восени найсприятливіша для грибів?
– Зазвичай кажуть, що якщо пройшли дощі, то буде багато грибів. Я нещодавно читала цікаву теорію, що гриби, насправді живляться не від дощів, а від вологи, яка накопичується у деревах.
Якщо дерево накопичило багато вологи, то навіть у досить тривалий сухий період біля нього можуть рости гриби. Люди не раз скаржаться, що дощі пройшли, а грибів нема. Натомість буває суха погода, а люди виставляють повні кошики. Тому, тут важко сказати, але сподіватимемося, що дощі вплинуть на грибні урожаї на радість українцям.
Сезони змістились, а стихійні явища почастішали? Що відбувається із погодою в Україні
– Часто говорять про зміни клімату і зсув сезонів. Чи змістився у нас початок осені?
– Похолодання у нас з середини наступного тижня – тобто це типова осіння погода. Тому я б не сказала, що у нас сезони зсунулися. Це більше стосується загального потепління, зокрема взимку, коли мало морозів і практично немає снігу. Ось ці зміни ми справді відчуваємо. Але осінь не зсунулася. Вересень буквально з перших днів – це нормальна осіння погода з різними атмосферними проявами.
– Чи будуть якісь аномальні явища цієї осені? Наприклад, надто густі тумани тощо.
– Тумани – абсолютно нормальне явище, характерне для осені. У вересні-жовтні у нічні та ранкові години виникатимуть легкі, красиві, я б навіть сказала романтичні тумани. А от густі й з імлою, які є досить небезпечними для мегаполісів, скоріш за все, будуть у листопаді.
– За даними цього року, чи зросла в Україні кількість екстремальних погодних явищ: сильні зливи, шквали, град?
– Щоб про це говорити, треба мати доступ до архіву, наприклад, яким було минуле літо, скільки спостерігалися в Україні смерчів, шквалів тощо. У мене таких даних нема. Але загалом, за моїми спостереженнями таких явищ не більше і не менше.
Тобто ми мали і сильні зливи, і період спеки, особливо південна частина дуже потерпала від високих температур і засухи. Але також ми спостерігали і смерчі. Тому я б не сказала, що небезпечних стихійних метеорологічних явищ стало набагато більше.
– Наприкінці серпня у Карпатах випав сніг. Це аномалія чи з роками це стане звичним явищем?
– Те, що сніг Карпатах випав у кінці серпня, абсолютно не дивина. Якби це була середина липня, це було б більш дивно, але також не щось казкове.
У кінці серпня вже зазвичай починається перебудова літніх процесів на осінні, якісь перші похолодання, тому на високогір’ї Карпат дуже часто буває сніг у цей час. Коли в Україні відбувається якесь похолодання, то на горі Піп-Іван (там розташована метеостанція, – Ред.) уже ледь не до мінусів доходить. У горах свій мікроклімат.
Народні прикмети, “керування” погодою і метеозалежність: що правда, а що – вигадки
– Наскільки достовірними є народні предмети про погоду?
– Звісно, це питання не до синоптиків, але воно багатьох цікавить. Треба розуміти, що народні прикмети складалися сторіччями. Яка була екологія 100-150 років тому, не порівняти з тим, що відбувається зараз. Окрім цього, різні кліматичні зони, наприклад, географічні пояси, степ на півдні та густі ліси на півночі відрізняються. Ті народні предмети, які складалися для якогось певного регіону, не будуть діяти на іншій території.
Я б не радила довіряти народним прикметам. Але кому це підходить і хто живе винятково за містом на природі й помітив певні закономірності, то це їх право. Наприклад, кажуть, що коли на заході сонця небо червоне – то наступного дня буде вітряно, або якщо дуже сильно кумкають жаби у ставку, то буде дощ. Якщо прикмета справдилася і людина підготувалася до дощу, – це добре, але до синоптиків і прогнозу погоди це немає ніякого стосунку.
– Є футуристичні сценарії про те, що людство колись навчиться керувати погодою. Чи є вже зараз випадки хоча б локального впливу на метеорологічні явища?
– Пам’ятаю, як колись були градобійні загони. Одразу після Чорнобильської катастрофи вони “розстрілювали” важкі дощові хмари на підході до Києва, щоб дощ виливався якомога далі від міста.
Чи є зараз подібна практика – не знаю. Що стосується впливу на конкретну погоду чи керування нею, думаю, ще зарано про це говорити.
– А як щодо метеозалежності? Чи дійсно люди можуть реагувати на погоду?
– Люди сильно реагують на погоду, особливо останнім часом. Враховуючи, що ми живемо під час війни у постійному стресовому стані, хронічні недуги загострилися, то українці стали дуже вразливі. Знаю, що сильний вітер впливає негативно на нервову систему. Очевидно, що не у всіх, але є люди, які це відчувають.
Коли наближається атмосферний фронт чи циклон, падає різко атмосферний тиск. Відповідно, люди, які мають проблеми з артеріальним тиском, можуть це відчувати. Вони скаржаться на головний біль саме при зміні. Тобто на людину негативно впливає не конкретна погода, а її зміна.
Наприклад, було тепло, сухо й сонячно, а тоді прийшло похолодання, сильний вітер і дощ. І навпаки. До речі, на спеку також люди реагують дуже часто негативно, у багатьох загострюються бронхо-легеневі недуги.
– Чи змінилася робота синоптиків під час війни?
– Я приватний синоптик, на мою роботу війна не вплинула. А загалом, фінансування метеослужби не найкраще, але метеорологічні спостереження як велися, так і ведуться. Втім, тут треба наголосити, що робота продовжується завдяки неймовірній відданості спеціалістів, які працюють на метеостанціях, збирають метеодані і передають у загальну базу.
Взагалі, я б радила українцям серйозніше ставитися до прогнозів погоди й стежити лише за професійними даними. Бо у нас зараз десятки, якщо не сотні погодних сайтів, які не мають до професіоналів жодного відношення.
Ці недобросовісні люди починають насмикувати інформацію з різних ресурсів і видавати свої прогнози. Вже зараз при заявах про перше похолодання починають з’являтися апокаліптичні прогнози, що осінь буде з проливними дощами, а зима лютою. Але таких даних у синоптиків ще нема. Тому треба відповідально ставитися до споживання будь-якої інформації, зокрема і метео.