Плани просторового розвитку (ППР) повинні стати для громад обовʼязковими з 1 січня 2028 року. Повторно відкладати цей крок означатиме продовження корупційних схем у містобудуванні.
За її словами, громадам, які продовжують створення ППР навіть попри війну й відтермінування, важливий розвиток. Громадам, які вказують на недоцільність цього кроку під час війни, – ні.
Про це наголосила Шуляк під час публічної дискусії “Від стратегії до результату: як доброчесність впливає на економічне зростання на прикладі земельних відносин”, організованої ГО “Разом проти корупції” за сприяння програми Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні, яку фінансує Європейський Союз та впроваджує Світовий банк.
Які громади створюють ППР
Як розповіла депутатка, попри відтермінування обовʼязковості планів просторового розвитку до 2028 року, деякі українські громади продовжують їх створення.
Так, на сьогодні цей процес триває в більше ніж 140 громадах, а 7 громад ППР уже затвердили. Більшість з них розташовані в прифронтових регіонах – Чернігівській і Харківській областях. Натомість умовно тилові громади створювати ППР не поспішають.
Плани просторового розвитку обрали для себе громади, які хочуть розвиватися за чесними правилами. Примітно, що це маленькі громади, натомість великі міста, де часто процвітає хаотична забудова, з цим не поспішають, аргументуючи тим, що під час війни ці процеси трохи недоречні, каже Олена Шуляк.
“Але як показує приклад тих громад, які це вже роблять, саме під час війни ці процеси необхідні. Оскільки якісне планування дорівнює якісному відновленню”, – зазначила вона.
Впровадження ППР відтермінували: яка причина
Парламентарка нагадала: з 1 січня цього року мав набрати чинності Закон №711 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель”.
Згідно з ним, щоб змінити цільове призначення землі або виділити ділянку під забудову, громада мала керуватись комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади, або актуальним, а не застарілим генпланом планом населеного пункту. Це повинно було покласти край кишеньковим ДПТ в інтересах окремих будівельних компаній у змові з місцевою владою.
Однак, пояснила Шуляк, спротив з боку деяких громад призвів до того, що Верховна рада була змушена ухвалити законопроєкт про відтермінування обовʼязковості планів просторового розвитку – на 1 січня 2028 року.
Саме тому, наголосила вона, є ймовірність, що такий же спротив з очевидних причин з боку низки громад може бути й напередодні нової дати набрання чинності Закону №711. Однак буде дуже великою помилкою, якщо це питання ще раз відкласти.
“Якщо ми в 2028-му році ще раз відтермінуємо обовʼязковість ППР, це буде величезна помилка, це буде не просто помилка, це буде такий стоп у розвитку наших громад. Це означатиме продовження корупційних схем чиновників разом з недобросовісними забудовниками, наслідком якої є хаотична забудова”, – переконана Шуляк.
Чому ППР мають бути обов’язковими
Комплексний план, пояснила нардепка, ділить територію громади на функціональні зони – житлова забудова, промисловість тощо. Для кожної такої зони визначено переліки видів цільового призначення земельних ділянок, і саме з цього переліку власник може самостійно обрати той, який на його думку є найбільш перспективним.
Тобто не можна, наприклад, обрати “житлове будівництво” на території, яку комплексний план визначив як промислову й навпаки.
Це правило стосується як приватних власників, так і органів, уповноважених розпоряджатись земельними ресурсами: не можна виділити комусь земельну ділянку, цільове призначення якої не узгоджується з функціональним зонуванням, визначеним комплексним планом.
Депутатка вважає, що саме тому потрібно й надалі просувати ідею щодо обовʼязковості ППР. Необхідно бути в постійному діалозі, розповідати, доносити, показувати, що це і головне, і навіщо це.
“Оскільки, якщо ми хочемо до ЄС, якщо ми хочемо сучасних прозорих правил відбудови, ми повинні жити не за генеральними планами, які розроблялися й затверджувалися ще в 70-х роках минулого століття, а за сучасними. Навіть Київ живе за генеральним планом, який почали розробляти в 97-му. Наслідки ми бачимо”, – резюмувала Олена Шуляк.