Шуляк розповіла які проєкти подають у DREAM деокуповані громади

Деокуповані громади Київщини, Сумщини, Чернігівщини та Харківщини внесли до екосистеми DREAM загалом більше ніж тисячу проєктів.

Посилаючись на дані аналітичної записки “Відновлення та розвиток деокупованих громад”, підготовленої Інститутом аналітики і адвокації за підтримки Transparency International, Олена Шуляк розповіла, що до п’ятірки із найвищим показником фінансового покриття проєктів увійшли громади Харківської та Чернігівської областей.

Водночас лідером за кількістю внесених у DREAM проєктів стала Ірпінська громада.

Які галузі охоплюють проєкти у DREAM

До секторів “Промисловість, торгівля та послуги” та “Освіта” належать найбільші частки проєктів – 45% та 20%, відповідно.

На противагу: в галузях культури, сільського господарства, комунікаціях та ІТ деокуповані громади мали в сумі лише 7 проєктів.

“Тільки одна громада з вибірки на момент дослідження не мала жодного проєкту в екосистемі DREAM – Вовчанська міська ТГ Харківської області. Натомість лідером за числом проєктів стала Ірпінська міська ТГ на Київщині, яка внесла в DREAM 236 проєктів”, – уточнила Шуляк.

Фінансування

Щодо частки наявного фінансового покриття, першість належить Борівській громаді на Харківщині з одним повністю профінансованим проєктом.

Загалом до п’ятірки з найвищим показником фінансового покриття, станом на червень 2025 року, ввійшли територіальні громади Харківської та Чернігівської області. В іншій 21-й громаді цей показник не перевищував 49%.

До того ж проєкти 3 із 5 громад не мали міжнародного фінансування, а реалізовувались коштом державного та місцевих бюджетів. Загалом же відомо, що 11 із 26 громад мають підтримку міжнародних донорів.

Як каже нардепка, автори звіту також наголошують, що з аналізу показників у DREAM не випливає вираженої кореляції між наявністю міжнародного фінансування, якістю заповнення проєктів та відсотком фінансового покриття.

“Наприклад, до жодного з 27 проєктів Старосалтівської громади не залучено іноземні кошти, попри середню наповненість проєктів на 88%. Тож, звичайно, якісно складений проєкт може підвищити шанс залучити донорські кошти, але не є повною гарантією цього”, – зауважила Олена Шуляк.

Так само й відсутній чіткий взаємозв’язок між наявністю міжнародної підтримки та відсотком фінансового покриття. Так, частка наявних для виконання проєктів коштів коливається від 9% до 52%, якщо іноземні вливання є. Якщо – ні, то діапазон розширюється до 100%.

• За середнім значенням фінансового покриття в розрізі областей лідирує Харківщина – 36% від загальної потреби для реалізації проєктів у 6 громадах.
• У Сумській області найменше – 13%, причому у двох громадах покриття поки що відсутнє.

“Ми бачимо, що деокуповані громади демонструють певну спроможність і зацікавленість у плануванні та залученні ресурсів для відновлення. Однак загалом процес ще далекий від завершення”, – акцентувала Шуляк.

Реалізації системи DREAM: над чим ще потрібно працювати

За словами Олени Шуляк, спостерігається нерівномірність між регіонами, недосконала координація з державними структурами та донорами, а також потреба у підвищенні інституційної спроможності для ефективнішого менеджменту відбудови.

“Але важливо те, що вже зараз у DREAM працюють уже сотні громад, і до неї занесені сотні проєктів”, – підкреслила парламентарка.

Важливим є те, зазначила вона, що через цифрові механізми сьогодні кожен може побачити реалізацію проєкту в тому чи іншому населеному пункті, регіоні й державі загалом.

Однак, тільки цієї цифрової системи недостатньо – вона має бути інтегрована в державні публічні закупівлі повністю, оскільки поки цього не відбулося.

“Дуже багато іноземного бізнесу хотіли б брати участь у відбудові України на рівних конкурентних умовах. Але на сьогодні є певні питання, пов’язані із закупівлями і тим, як працюють замовники в системі Прозоро. Таким чином, роботи у цьому напрямі ще вистачає. А її результатом буде те, що публічні закупівлі стануть більш доступними зокрема для іноземного бізнесу”, – резюмувала Олена Шуляк.