За невиконання правил мобілізації під час воєнного стану передбачені штрафи. Але у ТЦК є чіткі терміни. коли вони можуть ці штрафи накласти.
Зміст:
- Які штрафи за порушення правил військового обліку
- Коли за неявку по повістці можуть не оштрафувати
- Які рішення виносять суди
- Чи можуть ТЦК штрафувати заочно
Які штрафи за порушення правил військового обліку
Адміністративна відповідальність за порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку передбачена статтею 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП). Порушення тягне за собою накладення штрафу від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 3 400 грн до 5 100 грн).
Повторне (протягом року) порушення тягне за собою накладення штрафу від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 5 100 грн до 8 500 грн).
Вчинення дій, передбачених ч.1 ст. 210, в особливий період тягне за собою накладення штрафу від 1 000 до 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 000 грн до 25 500 грн).
Повторне (протягом року) вчинення порушення – накладення штрафу на громадян від 500 до 700 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 8 500 грн до 11 900 грн). На посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об’єднань – від 1 500 до 2 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 25 500 грн до 34 000 грн).
Вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 210-1, в особливий період – тягне за собою накладення штрафу на громадян від 1 000 до 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 000 грн до 25 500 грн). На посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об’єднань – від 2 000 до 2 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 34 000 до 51 000 грн).
Коли за неявку по повістці можуть не оштрафувати
Відповідно до ч. 7 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень може бути накладено протягом 3 місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Зазначу, що триваюче правопорушення – це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом.
Тобто триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності).
Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час, і увесь цей час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків.
Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану, за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.
Можна дійти висновку, що адмінправопорушення за порушення правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію не носить характеру триваючого, оскільки законодавство у сфері військового обов’язку та мобілізації встановлює чіткі терміни для виконання громадянами України військового обов’язку.
Зокрема:
- перебування на військовому обліку;
- отримання військово-облікового документа;
- уточнення своїх облікових даних;
- явки у встановлений строк за повісткою ТЦК та СП тощо.
Такі правопорушення вичерпується фактом невчинення особою певних дій або неприбуття до певного місця у визначені дату та час.
Які рішення виносять суди
На користь цієї тези свідчить висновок VIII апеляційного адміністративного суду (Постанова від 05.12.2024 р. у справі № 439/1753/24 (№ в ЄДРСР 123556155).
За наслідками розгляду справи про адмінправопорушення суд наголосив, що за положеннями п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адмінправопорушення не може бути розпочато, а розпочате – підлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчилися строки, передбачені ст. 38 КУпАП.
На час винесення оскарженої постанови закінчилися строки притягнення до адмінвідповідальності, відтак оскаржена позивачем постанова підлягає скасуванню.
Однак, у постанові VIII апеляційного адміністративного суду (від 26.11.2024 р. у справі №127/29509/24 (№ в ЄДРСР 123343645) суд за наслідками розгляду правомірності постанови про притягнення до адмінвідповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП дійшов висновку, що граничний термін для звіряння персональних даних з обліковими даними в ТЦК та СП сплинув 18 липня 2024 року.
Згідно матеріалів справи, чоловіка взяли на військовий облік як військовозобов`язаного лише 20 серпня 2024 року. Таким чином, ця особа вчинила триваюче правопорушення 12 серпня того ж року, коли самостійно прибув до ТЦК та СП для постановки на облік.
Після виявлення порушення працівники ТЦК склали протокол, відтак строки для притягнення до адмінвідповідальності за порушення правил військового обліку не були порушені.
На прикладі цих двох вироків суду можемо констатувати, що на даний час склалась неоднозначна судова практика щодо віднесення адміністративного правопорушення до триваючих, та, як наслідок, визначення початку відліку трьох місячного строку з дня його виявлення та можливість притягнення особи до відповідальності.
Але все ж до адмінвідповідальності за порушення правил військового обліку можуть бути притягнуті призовники, військовозобов’язані, резервісти виключно протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
У іншому випадку провадження в справі про адмінправопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю на підставі положень п.7 ст. 247 КУпАП. Тобто, після закінчення вказаного строку притягнути особу до адміністративної відповідальності неможливо.
Також звертаю увагу, що законодавством про кримінальну відповідальність передбачено низку статей, якими закріплені види правопорушень у сфері забезпечення призову та мобілізації. Так, найпоширеніша – ст. 336 КК України – ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу.
Це карається позбавленням волі на строк від 3 до 5 років. Проте особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло десять років (ст. 49 Кримінального кодексу України).
Чи можуть ТЦК штрафувати заочно
На практиці здебільшого справа про це розглядається за належного повідомлення людини, яку мають намір притягнути до відповідальності, у разі складення протоколу про адмінправопорушення, хоча тут важливий фактор дотримання вимог закону щодо повідомлення, а явка особи не обов’язкова.
Водночас, за приписами статті 258 КУПаП у разі вчинення в особливий період адмінправопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції, у тому числі ТЦК, протокол не складається, то у цьому випадку людину можуть притягнути до відповідальності без складення проколу, а значить – без його участі.