Сексуальні злочини росіян в Україні – статистика, допомога постраждалим та зміни до законів

В умовах агресії РФ проти України, яка триває вже більше 10 років, зґвалтування та інші форми сексуального насильства фактично стали з боку окупантів одним з засобів ведення війни. 

Про масштаб злочинів, скоюваних військовими РФ в Україні, як підсилити дотримання прав постраждалих та допомогти їм отримати репарації – у колонці Урядової уповноваженої з питань гендерної політики Катерини Левченко.

Масштаб проблеми сексуального насильства, яке скоюють окупанти

Проблема зґвалтувань та інших форм сексуального насильства під час війни надзвичайно масштабна, і це безпрецедентне варварство для всього цивілізованого світу. Навіть офіційна статистика – кількість відкритих кримінальних проваджень, – вже налічує більше трьохсот таких злочинів, вчинених військовослужбовцями РФ.

Ми всі добре розуміємо, що це навіть не вершина айсберга, а лише малесенька частина реальної картини, якої ми не можемо бачити в силу різних причин – це окупація нашої території Росією, перебування великої кількості наших співгромадян в полоні, небажання постраждалих повідомляти про те, що з ними сталося, через побоювання розголосу та стигматизації в суспільстві, інші причини.

І якщо на перші дві з названих мною причини ми, на превеликий жаль, наразі вплинути не можемо і сподіваємося на наші Збройні Сили, то в роботі з постраждалими, які перебувають на підконтрольній Україні території або ж виїхали за кордон, надважливе значення мають інформаційні кампанії.

Станом на початок жовтня 2024 року, з початку повномасштабної військової агресії РФ, прокурори зафіксували 321 фактів СНПК (чоловіки – 115, жінки – 206, з них неповнолітні – 16, з яких 15 дівчат та 1 хлопець (інший вид сексуального насильства не пов’язаний зі зґвалтуванням), серед яких наявні такі види як: зґвалтування, каліцтво або насильство над статевими органами, примусове оголення, погрози та спроби зґвалтування, примус дивитися на сексуальну наругу над близькими особами тощо.

Фото: Росію треба притягти до відповідальності за численні злчоини в Україні (Getty Images)

Наразі зафіксована найбільша кількість випадків сексуального насильства у Херсонській області – 99, у Київській області – 59, у Донецькій області – 77, у Харківській області – 36, у Запорізькій області – 22, у Чернігівській області – 8, у Луганській області – 6, у Миколаївській області – 10, у Сумській області – 3, Автономній Республіці Крим – 1.

Вже є певна статистика і по виплаті проміжних репарацій та загальній кількості заявок в рамках Пілотного проекту з надання проміжних невідкладних репарацій постраждалим від СНПК – станом на 22 жовтня надійшло 507 звернень (281 чоловік, 216 жінок та 10 дітей (2 хлопчики та 8 дівчаток), 1 неповнолітня дівчина набула повноліття на момент подання заяви), погоджено та вже виплачено невідкладні проміжні репарації по 251 кейсу (124 чоловікам, 127 жінкам). Сподіваюся, Пілотний проект буде продовжено.

Що дасть прийняття законопроекту № 10132

Особи, які пережили сексуальне насильство, разом із правом на доступ до правосуддя повинні мати можливість реалізувати своє право на репарації, включаючи невідкладні проміжні репарації, з метою задоволення нагальних потреб у момент гострої необхідності та відшкодування за заподіяну їм шкоду.

Ним пропонується на законодавчому рівні визначити правовий статус осіб, постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного зі збройною агресією Російської Федерації проти України, та правові основи надання їм невідкладних проміжних репарацій.

Проєкт Закону розроблений у співпраці із постраждалими особами, громадськими організаціями, міжнародними фондами допомоги постраждалим (зокрема, Глобальним фондом допомоги постраждалим та Фондом доктора Деніса Муквеге), Міністерством соціальної політики України, Апаратом Урядового уповноваженого з питань гендерної політики, Офісом Віце-премʼєр-міністра України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.

Також – Офісом Спеціального представника Генерального Секретаря ООН з питань сексуального насильства в умовах конфліктів, учасниками підгрупи “Репарації та компенсації” Міжвідомчої робочої групи з питань протидії сексуальному насильству, пов’язаному зі збройною агресією Росії проти України, та надання допомоги постраждалим, іншими міжнародними та національними експертами.

Фото: Прицняття законопроекту допоможе оперативніше реагувати на потреби постраждалих (freepik.com)

Прийняття законопроєкту сприятиме:

• оперативному реагуванню на потреби постраждалих осіб шляхом надання їм невідкладних проміжних репарацій, які включатимуть різні форми репарацій (визнання, реабілітацію, компенсацію, реституцію, сатисфакцію);
• забезпеченню права постраждалих осіб на адекватний та ефективний засіб правового захисту у позасудовому порядку;
• відшкодуванню завданої шкоди та відновленню порушених прав постраждалих осіб;
• подальшій розробці майбутніх програм репарацій для постраждалих осіб;
• удосконаленню правозастосовчої практики шляхом визначення поняття “сексуальне насильство, пов’язане зі збройною агресією Російської Федерації проти України” та виконанню Україною міжнародних зобов’язань у сфері прав людини.

Які шанси, що за законопроєкт проголосують

24 вересня відбулася дуже важлива для прийняття законопроекту подія – Комітет Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин (головний комітет по цьому проекту) розглянув його та за результатами розгляду рекомендував Верховній Раді України прийняти в другому читанні та в цілому.

Оцінювати шанси на підтримку в Парламенті цього законопроекту важко, бо особисто я хочу, щоб це відбулося якнайшвидше. Для мене виключна важливість прийняття є очевидною, і тому дивлюся на таку перспективу з, можливо, більшим, ніж потрібно, оптимізмом. Тож, намагаючись не видавати бажане за дійсне, скажу, що вірогідність прийняття є досить високою. Ризикну припустити, що розгляд відбудеться ще цього року.

Чи вдасться включити РФ до “шейм листа” на світовому рівні

Один з напрямів нашої роботи – лобіювання включення РФ до так званого “шейм листа” ООН (UN “List of shame”) за систематичне вчинення СНПК проти громадян України.

Цей список є додатком до щорічної доповіді Генерального секретаря про сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом. Офіційна назва додатку – “Перелік сторін, які обґрунтовано підозрюються або є відповідальними, у вчиненні зґвалтувань або інших форм сексуального насильства в ситуаціях збройного конфлікту, що фігурують у порядку денному Ради Безпеки”.

Фото: Україна лобіює включення РФ до “шейм листа” ООН за систематичне вчинення СНПК (Getty Images)

Основним критерієм для включення до “шейм листа” є систематичне вчинення СНПК стороною/сторонами конфлікту. До уваги беруться тільки кейси задокументовані/верифіковані моніторинговою місією ООН. При цьому велика кількість кейсів не гарантує включення до списку – процедура включення вимагає великих зусиль як у лобіюванні, так і комунікації. Остаточне рішення про включення залишається за Генеральним Секретарем.

Необхідно враховувати, що йдеться не просто про включення РФ до списку, але й про зміну самої “мови” доповіді та прямих закликів до РФ, а не до абстрактних “сторін конфлікту”. Включення РФ до “шейм листа” буде також частиною сатисфакції для постраждалих шляхом визнання міжнародною спільнотою пережитих ними злочинів.

Куди можна звертатися щодо питань СНПК

І насамкінець: якщо ви маєте питання щодо СНПК, потребуєте консультації чи допомоги – звертайтеся на Національні “гарячі лінії”:

• Урядову гарячу лінію з питань протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей за коротким номером 1547;
• Національну гарячу лінію з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації громадської організації “Ла Страда-Україна” за номерами 116-123 або 0800-500-335.

Саме собою, дзвінки безкоштовні та за бажанням повністю конфіденційні.

Також під час війни з’явилися нові спеціалізовані сервіси.

За ініціативи Служби Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, спільно з Урядовою уповноваженою з питань ґендерної політики, за підтримки Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні (UNFPA) та сприяння та місцевих органів влади в Україні в 2022 році розпочали роботу Центри допомоги врятованим.

Фото: Постраждалі можуть безкоштовно і конфіденційно звертатися за допомогою до різноманітних служб (freepik.com)

Наразі вони функціонують у 12 містах України: Запоріжжі, Львові, Дніпрі, Києві, Чернівцях, Мукачеві, Кропивницькому, Одесі, Полтаві, Харкові та Сумах. Окрім цього, на території Київської, Чернігівської, Сумської, Харківської та Херсонської областей працюють три мобільні Центри допомоги врятованим (контакти – за посиланням.

Центри стали першим подібним сервісом, де люди, котрі виїхали з зони активних бойових дій та/або тимчасово окупованих територій, можуть отримати комплексну допомогу в одному місці.

Соціальні працівники, психологи та юристи безоплатно надаватимуть конфіденційну психологічну та правову допомогу. Також відвідувачі зможуть отримати інформацію щодо медичних послуг, гуманітарної допомоги, поселення та соціальних виплат.

Також для надання спеціалізованої психотерапевтичної підтримки постраждалим від насильства, зокрема сексуального, Фондом ООН у галузі народонаселення UNFPA за сприяння Офісу Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та підтримки Уряду Великої Британії створена онлайн-платформа “Аврора”.

Платформа має на меті забезпечити доступ постраждалих від насильства до якісної дистанційної допомоги у будь-якому куточку України, включно на тимчасово окупованих територіях, та закордоном.

На платформі постраждалі можуть отримувати комплексну підтримку психотерапевтів для подолання травматичного досвіду, відновлення емоційної рівноваги. Також вони можуть звернутись за консультацією до медичних фахівців для вирішення нагальних питань збереження здоров’я, зокрема репродуктивного, а також отримати професійну допомогу юристів.

Джерело