Поділ був основним діловим і культурним центром Києва протягом багатьох століть, проте через нав’язані російські міфи його справжня історія досі залишається маловідомою для киян.
До Дня Києва в інтерв’ю РБК-Україна керівник ГІАЗ “Древній Київ” Роман Маленков розповів про внесок козаків в архітектуру Подолу, масонський слід у церквах, деколонізацію столичної спадщини та пошкодження пам’яток від російських обстрілів.
Читайте також: День Києва: скільки киян планують святкувати свято цього року
Головне:
- Серце міста на Подолі: Після нашестя Батиїв Київ не відновлював Верхній місто до середини XIX століття, тому саме Поділ залишався єдиним діловим і культурним центром столиці протягом століть.
- Андріївський спуск “вмирає”: Популярний колись спуск переживає занепад через залежність від “базарної” культури та російського туриста. Локація потребує перезавантаження.
- Боротьба за спадщину: Заповідник “Древній Київ” повертає Подолу козацьку історію замість нав’язаної “булгаковської”. Для цього готують оновлення інформаційних табличок на знакових локаціях.
- Масонські сліди в архітектурі: Єдина в Києві церква-ротонда, що у Флоровському монастирі, має характерні для масонських святинь ознаки. Це породжує теорію про “масонський Поділ”.
- Руйнівна ціна обстрілів: Атака 24 травня пошкодила щонайменше 68 архітектурних пам’яток Подолу, серед яких критичні пошкодження отримав Музей Чорнобиля.
Історичний Київ: де шукати пам’ятки на Подолі (інфографіка РБК-Україна)
Історичне серце Києва: які пам’ятки варто відвідати на Подолі
– Роман, у День Києва переважно всі згадують про Хрещатик або Золоті Ворота. Проте саме Поділ називають серцем старого міста. Чому так?
– Історично Київ – це і був Поділ. Після того, як у 1240 році орда Батиїв зруйнувала Верхнє місто (де зараз Софія і Золоті Ворота), воно фактично не відновлювалося до другої половини XIX століття!
Протягом століть весь Київ знаходився виключно на Подолі. На верху залишалися лише церкви, монастирі та окремі будинки людей, які їх обслуговували. А тут, на Подолі, кипіла вся життя: засідав магістрат, правили війти, процвітали ремесла, торгівля та працював порт. Іншого серця в Києві просто не було.
– Де зараз кияни та гості міста можуть фізично доторкнутися до цієї епохи давнього Києва?
– Лише нещодавно, 18 травня – у День музеїв ми відкрили нове музейно-археологічне простір на території Михайлівського Златоверхого собору.
Там музейфіковані фундаменти та залишки стін надвратної церкви Михайлівського монастиря XII століття, встановлено 16 великих банерів і 5 стендів, які наочно демонструють, яким був Київ з X по XIII століття. В подальшому розмістимо там і автентичні артефакти, зараз триває їх атрибуція.
Крім того, на території монастиря є унікальний старовинний підземний погріб. Колись з нього йшли розгалужені підземелля до самого Дніпра. Ми плануємо перетворити цей погріб на музей.
Читайте також: Безкоштовні екскурсії на День Києва 2026: куди піти і що покажуть вперше
Взагалі, місць, які показують, яким був Київ колись, багато. Це і Покровська церква, яку побудував Григорович-Барський, а розписував Іван Іжакевич; це і церква Миколи Притиска, будівництво якої підтримувала козацька старшина.
Знаковим є і відбудований храм князівської епохи – Церква Богородиці Пирогощої, в підземеллі якої розміщені музейфіковані фундаменти XII ст., а також знайдено найбільшу калориферну піч (систему для опалення – Ред.) того ж періоду. Також цікаві церква Миколи Набережного, Іллівська церква, Музей “Камениця київського войта”, Музей-аптека та Музей гетьманщини.
Особливої уваги заслуговує Свято-Вознесенський Флоровський монастир – найстаріша жіноча обитель у Києві.
Флоровський монастир (фото: Вікіпедія)
– Чим унікальна ця пам’ятка?
– Трапезна церква монастиря є найдавнішим повністю збереженим барочним храмом Києва. А Вознесенський собор взагалі чудовий – ні в одній святині столиці ви не побачите таких неовізантійських розписів з елементами козацького бароко.
Їх відновлював Андрій Меленський у XIX столітті після великої пожежі на Подолі, а потім реставрували в 1905 році.
На території монастиря збереглося чотири храми і багато автентичних корпусів кінця XIX – початку ХХ століття. Ще тут розташований некрополь – сюди перенесли останки 237 монахинь з Вознесенського кладовища, на місці якого в царські часи побудували Арсенал.
Серед них були поховані знатні настоятельниці Вознесенського жіночого монастиря на Печерську, який свого часу очолювала ігуменя Марія-Магдалина – мати гетьмана Івана Мазепи. Тому є велика ймовірність, що мати Мазепи спочиває саме в цьому некрополі.
Є тут і єдина уціліла церква-ротонда з круглим іконостасом. Її також побудував Меленський. Такі круглі форми були дуже характерними саме для масонських храмів, тому Меленському часто приписують членство в ложі.
Фото: Вознесенська церква Флоровського монастиря (Роман Маленков/Facebook)
– Чи є реальні підтвердження цьому?
– Він є головним будівельником Подолу після руйнівної пожежі 1811 року. Що відомо точно: його прямий покровитель, тодішній губернатор Милорадович, за чий кошт все відновлювалося, був масоном. Масоном був і архітектор Гесте, який розробляв генеральний проект нової планування Подолу, а Меленський його просто втілював.
– Флоровський монастир досі належить МП, як заповідник співіснує з ним зараз?
– У нас на балансі знаходяться всі будівлі цього монастиря. Там переважно літні жінки. Ми не збираємося чекати, поки вони офіційно перейдуть в ПЦУ – ми вже зараз включаємо монастир в наші туристичні маршрути і розповідаємо людям правду. Жодної таблички російською мовою тут вже немає.
А правда в тому, що Флоровський монастир, хоч зараз і підпорядкований МП, у 1917 році був найбільш проукраїнським монастирем Києва! Він завжди славився швейним виробництвом – монахині з XVII століття вишивали хоругви та одяг.
Читайте також: Легендарні українські пісні зазвучать по-новому: в Києві відбудеться Ukrainian GALA VYTOKY
І от у 1917 році вони підтримали Богданівський полк – перший український військовий полк імені Хмельницького. Монахині шили для них бойові хоругви, китайки та уніформу.
Більше того, вони віддали частину Замкової гори під кладовище для воїнів-богданівців, загиблих у боях проти росіян у серпні 1917 року. Це були перші герої новітньої війни з Росією. Не маємо права забути це святе місце через те, що там зараз сидять черниці МП.
До речі, спеціально до Дня Києва 31 травня ми проведемо першу екскурсію у Флоровському монастирі. Вона буде безкоштовною.
Роман Маленков про Поділ (інфографіка РБК-Україна)
Повернення історії: не “булгаковський”, а козацький Поділ
– Зараз багато говорять про деколонізацію та очищення Києва від російських міфів. Як це відбувається на прикладі Подолу?
– Ми розробляємо нову маркування заповідника, яка чітко вказуватиме, що це – наша спадщина. Ми прив’язуємо екскурсійні маршрути до реальної української історії, без усіх Булгакових, якими роками намагалися прив’язати Київ, особливо Поділ, до “російського світу”. Наша мета – встановити маркери і показати українське походження цих об’єктів.
Наприклад, легендарна церква Миколи Притиска, яку побудували в 1695 році. Її в свій час активно розвивав видатний київський сотник Савва Туптало – батько Дмитра Туптала, якого згодом визнали святим.
Навколо храму колись була площа, яку в радянські часи перетворили на частину вулиці Хорива, а зараз там імпровізований паркінг. Ми хочемо прибрати звідти автомобілі і офіційно назвати цей простір Площею сім’ї Тупталів – на честь видатних киян.
Взагалі, щодо назви цієї церкви ходять легенди. Слово “притик” на давньоруській означає “причал”. Він, здається, був на цьому місці колись.
Інша легенда говорить, що нібито вночі в храм проник злодій, щоб вкрасти цінну ікону. Однак вона була настільки великою і важкою, що впала і придавила його. Вранці люди так і знайшли злодія – “прижатим” іконою до підлоги.
– Ви також займаєтеся проектом “Втрачене Київ”. На якому етапі зараз його реалізація?
– По