Майже 40% українців втратили роботу під час першого року повномасштабної війни, ще 22% почали заробляти менше. Зараз в Україні ситуація із працевлаштуванням покращилась, але досі воєнні дії нерідко стають причиною для звільнення.
- Чи можуть звільняти через дію воєнного стану
- Які підстави для звільнення під час війни
- Як звільнитись за один день
- Куди звертатись при порушенні прав працівника
- Чи виплатять зарплату працівнику, якого незаконно звільнили
Чи можуть звільняти через дію воєнного стану
“Війна суттєво вплинула на організацію трудових відносин, які законодавцю довелося адаптувати до нових умов. Зокрема, це стосується правовідносин роботодавців та найманих працівників, у питаннях порядку звільнення з роботи – незалежно від того, хто з них таку ініціативу виявляє”, – каже адвокат.
Під час воєнного стану роботодавець не має права змушувати людину звільнятися з роботи або відправляти у відпустку за власний кошт, бо це порушення законодавства про працю за статтею 172 Кримінального кодексу України.
“У разі мобілізації до лав ЗСУ вас також не мають права звільняти”, – наголошує Даниленко.
Звільнити працівника можуть тільки за конкретною підставою:
- за згодою обох сторін;
- за власним бажанням працівника;
- за відповідними статтями Кодексу законів про працю.
“Роботодавець не може примусово відправити працівника в неоплачувану відпустку під час воєнного стану, але звільнити у разі скорочення штату – може”, – пояснює експерт.
Які підстави для звільнення під час війни
До загальних підстав для звільнення, які діяли у мирний час, додались деякі нові:
- відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль;
- смерть, визнання судом безвісно відсутнім або оголошення померлим працівника;
- смерть, визнання судом безвісно відсутнім або оголошення померлим роботодавця-підприємця;
- неможливість забезпечення працівника роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку зі знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій.
“Якщо працівник виїхав із постійного місця проживання, протягом чотирьох місяців не виконує трудових обов’язків, не з’являється на роботі і ніяк не повідомляє, що з ним і де він, то роботодавець може звільнити підлеглого, навіть за наявності дітей. Важливим нюансом є безперервність терміну в 4 місяці”, – говорить Даниленко.
За її словами, якщо працівника звільнюють через неможливість забезпечення роботою, то роботодавець має довести факт того, що знищено саме “робоче місце” конкретного працівника внаслідок бойових дій.
“Неможливість повноцінної роботи підприємства у зв’язку з проведенням бойових дій на території/місцевості, де воно розташоване не підпадає під даний пункт, важливий саме факт знищення майна”, – зазначає адвокат.
У випадку знищення робочого місця роботодавець може звільнити працівника навіть під час його відпустки чи лікарняного, проте з попередженням за 10 календарних днів та виплатою допомоги у розмірі середньомісячної зарплати. Звільнений за цією підставою працівник матиме перевагу у наймі на свою попередню посаду, коли підприємство відновиться і матиме вакансії.
Як звільнитись за один день
“Якщо людина ухвалила рішення звільнитись за власним бажанням у період дії воєнного стану, таке звільнення можливе без двотижневого попередження у зв’язку із веденням бойових дій у районі, де розташоване підприємство, та загрозою життю і здоров’ю. Слід вказати цю обставину в заяві про звільнення. Так само швидко можна звільнитись за угодою сторін”, – пояснює Даниленко.
Куди звертатись при порушенні прав працівника
Адвокат радить звертатись до Державної служби України з питань праці, або її територіальних органів, якщо при звільненні працівника за власним бажанням порушили його права.
“Якщо працівник вважає, що його звільнили незаконно, він має право звернутися до суду для захисту своїх інтересів”, – говорить експерт.
На що слід звернути увагу:
- справи розглядаються місцевими судами загальної юрисдикції (районними, районними в місті, міськими). Позов подається за місцезнаходженням роботодавця або за місцем реєстрації, проживання працівника;
- законодавець визначив місячний строк для звернення до суду, що обчислюється з дня отримання копії наказу про звільнення або трудової книжки. Строк обліковується не з дати виготовлення наказу, а саме з дати отримання його копії працівником. Якщо цей строк пропущено, суд може його поновити за наявності поважних причин, таких як воєнний стан.
Чи виплатять зарплату працівнику, якого незаконно звільнили
“Якщо вас звільнили без законної підстави, цілком можна розраховувати на поновлення на попередній посаді. І, оскільки йдеться про вимушений прогул, за цей час роботодавцю доведеться виплатити середній заробіток“, – каже Даниленко.
У випадку, коли працівника звільнили без законних підстав або з порушенням і поновити його на роботі неможливо через ліквідацію підприємства, суд визнає звільнення неправомірним і зобов’яже ліквідаційну комісію або власника виплатити працівникові зарплату за час вимушеного прогулу.
“Потреби працівників і роботодавців у воєнний час зумовили необхідність у зміні мирного правового регулювання трудових відносин і стали поштовхом до прийняття спеціальних правових норм на період війни, які слід враховувати обом сторонам”, – зазначає Даниленко.