Кількість професій в Україні, визначених спеціальним класифікатором, налічує понад 9 тисяч найменувань. При цьому деякі з них – дуже рідкісні та навіть маловідомі для більшості громадян.
Про які професії в Україні мало хто знає
У ДСЗ нагадали, що українська літературна мова, відповідно до орфографічного словника, налічує близько 256 тисяч слів. При цьому загальний словниковий запас людини в середньому може складатися з 30 тисяч.
“А кількість професій в Україні в класифікаторі, налічує понад 9 тисяч найменувань. Тому не дивно, що чимало українців про чимало цих професій ніколи навіть і не чули”, – зауважили у службі зайнятості.
Вулканізаторник.
“Попри схожість назв, ніякого відношення до роботи з вулканами цей спеціаліст не має, проте дана професія все ж цікава”, – розповіли у ДСЗ.
Йдеться про фахівця, який наносить на різні поверхні захисний шар із гуми або ж іншого ізоляційного матеріалу (такі роботи виконуються на шиномонтажній станції).
Уточнюється, що ця професія має два розряди – вищий із них вимагає певного стажу роботи та курсів підвищення кваліфікації.
“Такі спеціалісти потрібні були в Сумській, Харківській, Чернівецькій та Житомирській областях”, – поділились у ДСЗ.
Вибірник.
Цей працівник займається сортуванням сміття, а його робота передбачає:
- візуальний огляд відходів;
- вилучення з виробничої лінії предметів, які належать до іншої групи переробки відходів.
“Ця професія ще дуже малопопулярна в Україні, проте вже користується попитом у багатьох країнах світу. Наразі вона не вимагає спеціальної освіти, працівники проходять коротке навчання перед початком роботи”, – розповіли у ДСЗ.
Уточнюється, що таку вакансію пропонував Житомирський центр зайнятості.
Десинатор.
Це – перша професія у списку, яка найчастіше вимагає вищої освіти за напрямами: дизайн, художнє мистецтво чи програмування.
Такий працівник займається розробкою малюнків для друку або вишивки на тканинах.
“Десинатор відповідає за укладання програм для обладнання, яке використовується у виробництві. З початку року такого працівника шукали у Хмельницькій області”, – розповіли у держслужбі.
Каштелян.
Українцям розповіли, що слово kasztelan з’явилося в 14 столітті в Королівстві Польському – тоді це була посада найнижчого рангу територіального чиновника.
Зараз ця професія передбачає відповідального за:
- розподіл білизни та інших предметів інвентарю в різних установах;
- ведення відповідної документації.
Цього року таку посаду Державна служба зайнятості пропонувала 67 разів (найчастіше працівників на неї запрошують дитячі садочки).
“Найчастіше для отримання роботи потрібна базова загальна середня освіта і досвід не вимагається”, – додали у ДСЗ.
Маркшейдер.
Назва цієї професії походить від німецьких слів:
- mark – “межа” чи “кордон”;
- scheiden – “розділяти”.
“Це, як правило, гірничий інженер чи технік. Відповідно для такої посади потрібна вища чи середня технічна освіта”, – зауважили у ДСЗ.
Уточнюється, що такий фахівець:
- працює у галузі гірничої справи;
- займається просторово-геометричними вимірюваннями в надрах землі та на її поверхні.
Отже, маркшейдер потребує знань про методологію геодезії, гірничої справи та геології.
“Надзвичайно цікава професія, яка була представлена у Службі зайнятості 16 разів”, – підсумували у ДСЗ.