Різдвяний піст 2025 по новому календарю ПЦУ не дієта – як потрібно правильно постувати вперше

У період Різдвяного посту важливо думати не лише про обмеження в їжі (фото: freepik.com)

Для людини, яка починає постувати вперше, найголовніше – не концентруватися виключно на їжі. Адже це по суті – “інструмент”, а не мета посту.

Що потрібно зрозуміти тим, хто планує постувати вперше

За словами експерта, насправді обмеження в їжі під час посту “є певною допоміжною практикою”. Причому сьогодні це питання вирішується здебільшого “в індивідуальному порядку”.

“Їжа – це “інструмент”. Тобто обмеження себе в їжі – це “інструмент”, а не мета посту… І тому щодо обмежень в їжі варто радитися зі своїм парафіяльним священником, чи знайомими віруючими людьми”, – розповів Коваленко.

Він пояснив, що людині, яка планує постувати вперше, слід зрозуміти насамперед, “чим вона має наповнити цей період – на відміну від її звичайного життя”.

“Якщо людина постує вперше, можливо, вона має прочитати Євангеліє, Новий Завіт. Подумати над цим. Це якраз та історія, яка про народження Христа і далі – про його земне життя”, – поділився священник.

Водночас він визнав, що дуже важливо “витримати” першу главу, де перераховується родовід”.

“Далі буде цікавіше. Це теж важливо”, – додав протоієрей.

“З іншого боку, людина має подумати: “А що доброго, заради Христа, заради цього посту, під час цього посту я хочу зробити? Які добрі справи я буду робити під час посту? Від чого я відмовляюся, але й що вивільняється в мене – час, щось інше. Як це зможу використати?”, – порадив Коваленко.

Як не перетворити піст на звичайну дієту

“Я думаю, що найголовніше для людини, яка починає постувати, не концентруватися тільки на їжі”, – наголосив священник.

Ця практика, це вміння, за його словами, “дуже швидко приходить”.

“І більшість людей спокійно може відмовлятися від певних типів їжі. Це – не така складна процедура. Але вона – не є головною. Це, повторюся, засіб”, – сказав експерт.

Він додав, що насправді людина має ставити собі питання про мету посту.

“Тобто яка мета мого посту? Що я, як дарунок, приношу Христу? Якщо я відмовляюсь від якоїсь їжі, то що я здобуваю? Від чого я можу відмовитися, як від якоїсь зайвої пристрасті, чи якоїсь звички поганої? Від якої поганої звички я відмовляюся під час цього посту?”, – роз’яснив Коваленко.

Він зауважив, що обмеження в їжі під час посту також певним чином “звільняє людину”.

“Людина починає розуміти, що вона може не бути “рабом їжі”. Їй не обов’язково постійно турбуватись “а що мені з’їсти”. Виявляється, що, в принципі, не так багато людині й потрібно. І це може бути дуже проста, але не менш смачна їжа”, – пояснив протоієрей.

Саме це, на його думку, може людину “звільнити”.

“Звільнити в її серці, голові, просторі багато місця, яке треба чимось заповнити. Ось ця відповідь на питання “чим це має бути заповнене” – це є головним питанням для тих, хто починає постувати“, – наголосив священник.

Як діяти, якщо під час посту “щось пішло не так”

За словами Коваленка, під час посту найголовніше – “не їсти одне одного і не використовувати терміну “зірвався”.

“Піст – це, знаєте, не формат “зашився від алкоголю”. І зірвався потім, пішов у запой. В якомусь сенсі людина може зрозуміти, що вона – так, недосконала. Але спробувати знову”, – пояснив він.

Протоієрей додав, що піст – це якраз така “практика”.

“Аскети – від слова “вправи” (слово “аскет” походить з грецької мови й означає “навчений вправам”, – Ред.). Тобто для того, щоб стати більш досконалим, потрібно вправлятися”, – нагадав він.

Як приклад він навів спорт, коли в людини також може не все виходити одразу.

“Все ж таки потрібна певна навичка, щоб до цього звик організм, звикли м’язи. Так і з духовними практиками, і з постом. Це – певний процес”, – додав Коваленко.

Отже, якщо під час посту в людини “щось не виходить”, або ж вона змушена через певні обставини перервати свою пісну практику, до цього можна повернутись тоді, коли обставини зміняться.

“Якщо вона повертається до цієї історії, хоче продовжити. Тобто якщо єдиний раз щось не вдалося – це не привід зупинятися“, – підсумував священник.