Різдвяний піст 2025 ПЦУ має бути розумним – що можна їсти, харчування дітей, вагітних, хворих

За чинним календарем ПЦУ Різдвяний піст починається вже завтра, 15 листопада. При цьому постувати кожному українцю потрібно “з розумом”.
Чому під час посту не варто зациклюватись на їжі
За словами експерта, Різдвяний піст – не такий суворий, як, наприклад, Великий піст. При цьому обмеження в їжі у цей період є “певною допоміжною практикою”. “Інструментом”, а не метою.
“І вони здебільшого зараз вирішуються в індивідуальному порядку”, – зауважив Коваленко.
Він нагадав, що Різдвяний піст є своєрідною підготовкою до свята Різдва – дня народження Христа.
“Колись Христос сказав: “Якщо ви когось нагодували, напоїли, прихистили у себе вдома, відвідали в лікарні чи у в’язниці – це ви зробили мені”, – поділився священник.
Отже, найкращі подарунки Богові (які можна “підготувати” впродовж посту) – добрі справи й турбота про тих, хто потребує нашої допомоги.
“Якраз Різдвяний піст – це час для добрих справ. Час просвіти. Час турботи про дітей і про їхнє виховання. Тому він такий, більш світлий”, – розповів протоієрей.
Чи обов’язково постувати дітям, вагітним або хворим
“Ми живемо в той час, коли Церква не стільки регулює харчові практики, не стільки регулює те, що нам можна чи не можна їсти, скільки говорить про смисли, про які ми маємо думати в цей час”, – повідомив Коваленко.
Він нагадав, що у Різдвяний піст традиційно не відмовляються від риби. Дехто навіть залишає у своєму раціоні молоко. Тобто харчові традиції у цей період можуть бути різними.
“Церква завжди якраз щодо хворих, вагітних, дітей… виступає за “розумне” постування“, – наголосив священник.
За його словами, в цілому постувати – це не про їжу.
“Це потрібно робити розумно. Військовим, вагітним, хворим, дітям, людям подорожуючим. Щодо цього потрібно просто порадитися зі своїм священником і обрати ту форму, яка реальна і можлива”, – поділився експерт.
Він додав, що “постувати можна взагалі не звертаючи уваги на їжу“.
Чи можна постувати без відвідування храму
Коваленко розповів, що “піст – це одна практика, відвідування храму – інша практика”. Тим часом сповідь і причастя – взагалі таїнство.
“Бажано, коли людина у піст якраз говіє, тобто готується і причащається, якщо вона не має такої можливості – вона може молитися. Вона може постувати”, – зауважив протоієрей.
Водночас він пояснив, що “піст напряму не пов’язаний зі сповіддю й причастям“.
“Це – різні практики. Коли вони об’єднуються – це добре. Коли щось із них неможливе – треба дивитися на умови”, – підсумував священник.