Різдвяні традиції та обряди українців – як готувалися до Святвечора і чому це було важливо

Підготовка до Різдва в українській традиції була насамперед духовною, а не побутовою. Цей період у нашій країні завжди був особливим.

Духовне очищення – важливіше за частування

За словами Павлюка, період перед народженням Христа вважався магічним і сповненим містики. Українці намагалися зустріти Святий вечір із “чистою душею й совістю”. Якщо людина відчувала, що протягом року в чомусь провинилася, вона йшла до сповіді – це було важливіше за будь-які матеріальні ритуали чи святкові страви.

Традиційно на столі мало бути 12 пісних страв, серед яких кутя, вареники, голубці та розсольники. Ця кількість символізувала 12 апостолів.

Солома в хаті, дідух і вшанування предків

Напередодні Різдва українці стелили на підлогу солому – як символ ясел, у яких народився Ісус. Господар вносив до оселі дідух – сніп зерна власного врожаю. Він уособлював достаток і вдячність за плоди року.

Однією з найважливіших традицій було вшанування померлих. Вірили, що в цей вечір душі предків приходять до дому, тому після вечері страви залишали на столі. Не забували й про худобу – її обов’язково частували, підкреслюючи єдність усього живого.

Коляда, допомога бідним і спільна молитва

На саме Різдво дорослі йшли до храму, де священник закликав громаду підтримувати нужденних. Після богослужіння люди колядували й ділилися святковим настроєм.

За словами Степана Павлюка, ці традиції демонструють головний сенс українського Різдва: духовність, милосердя, пам’ять про предків і єдність родини та громади.