Міністерство освіти та науки “перезавантажило” систему проведення олімпіад і турнірів в Україні. Йдеться про більше можливостей як для учасників, так і для їхніх наставників.
Навіщо змінили систему проведення олімпіад і турнірів
Нове Положення про олімпіадний та турнірний рух Міністерство освіти й науки презентувало ще у березні цього року.
Основна мета змін:
- зробити інтелектуальні змагання більш доступними;
- зробити інтелектуальні змагання більш справедливими;
- чіткіше визначити ролі всіх учасників олімпіад і турнірів;
- удосконалити процедури проведення змагань;
- розширити можливості для виявлення талантів;
- підвищити якість підготовки учнів;
- поліпшити координацію для учасників;
- розширити можливості для учасників;
- створити сильну спільноту навколо олімпіадного і турнірного руху.
“Ми не лише підтримуємо талановитих школярів, а й створюємо умови, за яких кожен може проявити свої здібності”, – наголосив міністр освіти й науки України Оксен Лісовий
Він зауважив, що олімпіади – не лише змагання, але і шлях до розвитку критичного мислення, наукової допитливості та майбутнього професійного успіху дітей. А отже – і до розвитку країни в цілому.
Як відбуватимуться Всеукраїнські олімпіади
Згідно з ключовими змінами, закладеними у новому Положенні, Всеукраїнські олімпіади відбуватимуться в Україні у три етапи:
- І етап – місцевий, з відкритою реєстрацією для всіх охочих;
- II етап – обласний + учасники з-за кордону + учні наукових ліцеїв;
- III етап – державний + переможці закордонного округу + учні УФМЛ (в олімпіадах з математики, астрономії, фізики).
Чому для залучення нових талантів буде більше можливостей
У Міністерстві пояснили, що запроваджені зміни дадуть більше можливостей для залучення нових талантів. Йдеться про:
- можливість самовисування на I (місцевий) етап олімпіади, без посередництва школи чи вчителів;
- доступність олімпіад і турнірів для дітей з ООП (особливими освітніми потребами);
- можливість участі українських учнів із-за кордону (такі учні приєднуватимуться до II етапу олімпіади й писатимуть її дистанційно – із дотриманням заходів для академічної доброчесності);
- системну підготовку учнівського олімпіадного резерву (школи, навчальні збори, відбіркові та тренувальні збори);
- доступність для учнів наукових ліцеїв участі на II етапі, а для учнів з Українського фізико-математичного ліцею КНУ імені Тараса Шевченка (УФМЛ) – на III етапі в олімпіадах з математики, фізики, астрономії.
Про які рівні умови участі та справедливість йдеться
Згідно з інформацією МОН, “перезавантаження” системи олімпіад і турнірів забезпечує:
- рівні умови участі;
- справедливість для всіх учасників.
Так, на II (обласному) етапі – учасники з усіх областей матимуть однакові завдання.
Крім того, чітко визначено:
- роль журі та предметно-методичної комісії;
- персональну відповідальність за передчасне розголошення завдань.
Створено алгоритм уникнення конфлікту інтересів.
Як оновлена система рейтингів збільшить шанси пройти на III етап олімпіади
Зазначається, що відтепер учні матимуть більше шансів пройти на III етап олімпіади – завдяки оновленій системі рейтингів.
Уточнюється, що склад учасників III етапу формуватиметься з двох частин:
- регіональний склад команди (РСК) – визначається за індивідуальним регіональним рейтингом, який враховує результати виступів усіх учасників команди за останні два роки (за кожен отриманий диплом нараховуються рейтингові бали: 1 місце – 5 балів, 2 місце – 3 бали, 3 місце – 1 бал);
- додатковий склад команди (ДСК) – формується за Всеукраїнським рейтингом серед учасників II етапу (його складають окремо для кожного класу, впорядковуючи учасників за кількістю балів – від найбільшого до найменшого).
“Кількість учасників додаткового складу команди у межах кожного класу визначається як різниця між граничною кількістю в 48 учасників на відповідний клас та кількістю учнів цього класу, що вже визначені в РСК”, – пояснили в МОН.
Отже, у ДСК можуть потрапити ті учні, які набрали найбільше балів у своєму класі по Україні, але не були зараховані до регіонального складу.
“Ця система дає змогу більшій кількості учнів узяти участь у фінальних змаганнях, навіть якщо вони не стали переможцями обласного етапу, але показали високі результати у всеукраїнському рейтингу. Таким чином підвищено доступність олімпіад для понад 30-40% учнів та учениць”, – розповіли українцям.
Що відомо про нову STEM-олімпіаду
Згідно з інформацією міністерства, на заміну інтернет-олімпіадам тепер буде STEM-олімпіада – інтелектуальне змагання серед учнів 9-11 класів шкіл та профтехів із дисциплін:
- природничої освітньої галузі;
- математичної освітньої галузі;
- технологічної освітньої галузі;
- інформатичної освітньої галузі.
Воно відбуватиметься у два етапи: очний та заочний.
“Ця олімпіада стимулюватиме розвиток учнівських компетенцій, що є ключовими для майбутніх фахівців у науці та технологіях”, – зауважили урядовці.
Як покращиться підготовка до міжнародних змагань
У МОН вважають, що запроваджені зміни дадуть учням більше шансів:
- пройти на міжнародний рівень змагань;
- якісно підготуватись до Міжнародної олімпіади.
Так, відбіркові збори – формуватимуть команди учнів з-поміж переможців III етапу для участі в Міжнародних олімпіадах.
“Кількість учасників, хто проходить на відбіркові збори, визначається за формулою: кількість учасників відповідно до правил міжнародного змагання × 3. Так більше учнів матимуть змогу тренуватися перед змаганнями та вдосконалювати свої навички”, – пояснили у міністерстві.
Будуть також тренувальні збори – підготовка переможців Відбіркових зборів до міжнародних змагань (яку організовує Національний центр “Мала академія наук України”).
Що зміниться в організації та супроводі олімпіадного і турнірного руху
Насамкінець у Міністерстві освіти та науки розповіли:
- про поліпшення організації олімпіадного й турнірного руху;
- про якісний супровід на кожному етапі;
- про ефективну координація.
Так, відповідальним органом за координацію олімпіад визначено Національний центр “Мала академія наук України” – профільну загальнодержавну інституцію, що вже зарекомендувала себе як ефективна в роботі з обдарованою молоддю.
“Це суттєво посилить організацію олімпіадного руху, забезпечить якісний супровід на кожному етапі. Ба більше – МАНУ забезпечуватиме централізовану й профільну координацію та підготовку до міжнародних змагань, що допоможе підвищити результати наших учнів на міжнародній арені”, – вважають у МОН.
Тим часом національні та регіональні координатори – забезпечуватимуть організаційно-методичний супровід олімпіади за предметом та підтримку учасників.
Крім того, злагодженій роботі будуть сприяти:
- оргкомітети, журі та предметно-методичні комісії (що відповідатимуть за формування завдання, рейтингів);
- експерти-консультанти (які надаватимуть допомогу, зокрема, у питаннях апеляції).