Рак картоплі небезпечне захворювання і загроза врожаю аграріїв – фото, заходи боротьби

Деформація бульб картоплі може бути ознакою небезпечного захворювання (фото ілюстративне: Getty Images)

Рак картоплі – небезпечне захворювання, що загрожує городам і полям українців.

Чим небезпечний рак картоплі

Рак картоплі – небезпечне карантинне захворювання, що загрожує агровиробництву. Його спричиняє грибковий патоген Synchytrium endobioticum (Schilbersky) Percival, здатний:

  • повністю знищити урожай;
  • заблокувати вирощування картоплі на роки:
  • спричинити значні економічні втрати.

За інформацією експертів, цей гриб-паразит є одним із найбільш небезпечних карантинних організмів, що становить серйозну загрозу для сільськогосподарського виробництва.

У разі занесення збудника на поле вся продукція стає непридатною для реалізації, а заражена ділянка надовго втрачає придатність для вирощування картоплі та інших культур.

Через стійкість спор збудника в ґрунті, ліквідація вогнищ потребує:

  • тривалого часу;
  • суворого дотримання агротехнічних вимог.

Найчастіше це захворювання виявляється на присадибних ділянках, але загроза поширення на сільськогосподарські поля – залишається дуже високою.

“Рак картоплі становить загрозу не лише для конкретного поля чи фермерського господарства. У разі поширення збудника страждає увесь аграрний сектор, ускладнюється експортна діяльність та порушується фітосанітарна безпека держави”, – пояснили у Держпродспоживслужбі.

Рак картоплі (фото: dpss.gov.ua)

Як розпізнати це захворювання

Основним господарем Synchytrium endobioticum є саме картопля (Solanum tuberosum). Захворювання уражує:

  • переважно – бульби та столони;
  • рідше – стебла та листя рослин.

Найбільш типовою ознакою є бородавчасті нарости на бульбах, які з часом стають схожими на цвітну капусту. При цьому ураження призводить до:

  • деформації;
  • загнивання бульб;
  • повної втрати товарного вигляду.

Це робить картоплю непридатною для споживання або продажу.

Чим небезпечний рак картоплі та як проявляється (інфографіка: dpss.gov.ua)

Шляхи поширення раку картоплі

Патоген передається різними шляхами, зокрема через:

  • заражений садивний матеріал;
  • інфікований ґрунт (у тому числі на колесах сільськогосподарської техніки);
  • тару;
  • гній;
  • паводкові води;
  • навіть повітряні потоки – у разі висихання заражених решток на полі.

“Через високу здатність спор до виживання у несприятливих умовах, поширення збудника може бути малопомітним, але стрімким“, – зауважили у Держпродспоживслужбі.

Як запобігти поширенню захворювання

Держпродспоживслужба закликає агровиробників і власників присадибних ділянок дотримуватись комплексу заходів, спрямованих на профілактику та раннє виявлення раку картоплі:

  • використовувати сертифікований, здоровий садивний матеріал, стійкий до Synchytrium endobioticum;
  • здійснювати сортозаміну кожні 4-5 років (навіть для стійких сортів), аби уникнути адаптації збудника;
  • дотримуватись сівозміни – віддавати перевагу вирощуванню зернових, зернобобових і технічних культур, уникати пасльонових;
  • не залужувати поля в осередках зараження (вирощування багаторічних трав на таких ділянках є неприйнятним);
  • забезпечувати просторову ізоляцію насіннєвих посівів – не менше 1 км від виробничих площ;
  • на присадибних ділянках – мити бульби перед висадкою у слабкому лужному розчині;
  • знищувати уражені бульби та рослинні рештки шляхом спалювання – не залишати їх на полі або на компостних купах;
  • не використовувати сирі заражені бульби на корм худобі (лише після термічної обробки), адже спори збудника не руйнуються у травному тракті тварин.

Заходи боротьби й шляхи поширення захворювання (інфографіка: dpss.gov.ua)

Що робити у разі підозри на рак картоплі

У разі виявлення підозрілих симптомів (наростів) на бульбах або інших частинах рослини українцям радять негайно звернутися до територіального органу Держпродспоживслужби у конкретній області.

“Регулярно перевіряйте поля – не ігноруйте навіть найменші симптоми”, – зазначили спеціалісти.

Громадян закликали також не вживати самостійних заходів боротьби із захворюванням, адже неправильні дії можуть сприяти його подальшому поширенню.

“Профілактика, моніторинг і дотримання агротехнічних вимог – основа ефективного захисту врожаю”, – підсумували у Держпродспоживслужбі.

Джерело