Світ українських птахів помітно змінюється. Одні види зникають через втрату середовищ існування та активне використання пестицидів у сільському господарстві, інші – навпаки, пристосовуються до складних умов і навіть залишаються зимувати в Україні.
Де ми втрачаємо птахів і чому
Кузьо пояснює, що для об’єктивного аналізу змін популяцій потрібен системний моніторинг. В Україні він ведеться лише в заповідниках і національних парках, тому дані відображають ситуацію лише на конкретних охоронюваних територіях. На інших землях тенденції можна фіксувати лише за спостереженнями орнітологів, але без щорічних підрахунків зробити точні висновки неможливо.
Водночас у Європі з 1980-х років постійно рахують поширені види птахів. Завдяки цьому вдалося зафіксувати, зокрема, значне падіння чисельності снігурів – імовірно, така ж тенденція простежується й в Україні.
Птахи – індикатори стану природи
Птахи є унікальними індикаторами стану природи. Наприклад, колись звичайна жовта плиска стрімко зникає з українських полів. Хоча ландшафт зовні майже не змінився, причини глибші: інтенсивне сільське господарство, заміна культур, широке використання пестицидів та зменшення кількості комах. До цього додається заростання пасовищ через занепад тваринництва – у таких умовах плиска більше не може гніздитися. Ідентична ситуація спостерігається по всій Європі.
У лісах Заходу України важливу роль відіграє дятел жовна чорна – вид, який може жити лише там, де є мертва деревина. Масові вирубки й омолодження лісів позбавляють його середовища існування. Жовна чорна – “інженер” екосистеми: щороку вона видовбує нове дупло, а старі гнізда заселяють інші птахи, зокрема червонокнижні сови та голуб-синяк. Зникнення одного такого виду запускає ланцюгову реакцію змін у всій екосистемі.
Як війна впливає на птахів
Повномасштабна війна значно ускладнює моніторинг і наукові спостереження. Частина природоохоронних територій залишається окупованою, на інших робота зупинена через небезпеку. Деякі парки, як-от “Святі Гори” на Донеччині, після деокупації не змогли повноцінно відновити роботу – працівники виїхали, а доступ до багатьох локацій залишається ризикованим.
Через це науковці поки не можуть оцінити, як саме війна змінила чисельність і поведінку птахів. Проте очевидно, що вплив величезний: вибухи, пожежі, знищені ліси, мінування й руйнування водно-болотних угідь прямо загрожують багатьом видам.