Прощання з загиблими військовими без поховання – який ритуал кенотафа затвердила Верховна Рада.

Кожен захисник України має право на почесне прощання (фото ілюстративне: Getty Images)

Верховна Рада ухвалила окремий ритуал прощання з військовими, яких суд визнав померлими.

Про яке рішення Верховної Ради йдеться

Українцям повідомили, що 14 травня 2026 року Верховна Рада прийняла законопроект №15029, який вносить зміни до Закону України “Про Устав гарнізонної та караульної служб Збройних сил України” – стосовно військового прощального ритуалу.

Згідно з пояснювальною запискою, цей документ розроблений для того, щоб врегулювати питання надання військових почестей особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України (якщо вони були визнані померлими судом – через відсутність тіла)

Також варто зазначити, що для них на території кладовищ може бути встановлений кенотаф – символічна меморіальна споруда для збереження сімейної та громадської пам’яті про померлого на місці, де відсутнє його тіло (останки, прах).

Що змінює ухвалений ВРУ законопроект

Діючий наразі Устав гарнізонної та караульної служб передбачає надання почестей лише під час поховання або перезахоронення загиблих воїнів.

При цьому, в умовах війни, трапляються випадки, коли людина зникає безвісти (її тіло не знайдено), але суд визнає її померлою.

Оскільки провести поховання в такому випадку неможливо, формально не було й підстав для військових почестей.

Водночас законопроект №15029 пропонує усунути цю прогалину – ввести окрему процедуру під назвою “Військовий прощальний ритуал”.

Вона дозволить урочисто вшанувати загиблих захисників навіть за відсутності тіла.

“Військовий прощальний ритуал – це процедура урочистого надання військових почестей на місці розташування кенотафа особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, з числа осіб, які судом визнані померлими”, – зазначається в документі.

Основна інформація про військовий прощальний ритуал

Законопроект визначає, що рішення про проведення військового прощального ритуалу можуть ухвалювати родичі або близькі загиблого.

Якщо ж таких немає – відповідні повноваження отримуватимуть начальник гарнізону, керівник ТЦК та СП або голова місцевої державної адміністрації.

У документі також зазначається, що для проведення церемонії буде формуватися спеціальне підрозділ – почет – до складу якого входитимуть:

• керівник почету;
• військовий оркестр або трубач і барабанщик;
• прощальна команда;
• салютна команда;
• знаменосна група з Державним Прапором України.

В рамках ритуалу передбачено:

• розгортання державного прапора;
• виконання сигналу “Шана”;
• три залпи холостими патронами;
• урочисте вручення прапора родичам загиблого.

“При необхідності священнослужитель проводить релігійний обряд”, – уточнюється в документі.

З повним Порядком проведення військового прощального ритуалу можна ознайомитися в Додатку 19 до Уставу гарнізонної та караульної служб (стаття 83).

Порядок проведення військового прощального ритуалу (скриншот: itd.rada.gov.ua)

Також варто зазначити, що основним у розробці законопроекту №15029 був Комітет ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Його реалізація (згідно з прогнозом результатів у пояснювальній записці) “матиме позитивний вплив на інтереси членів сімей та близьких осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України”.